Що маємо — не дбаємо...

04.03.2010

Фахівці згодом проаналізують усі аспекти виборів 2010 року. Але чекати немає часу. За п’ять років чергові перегони й знову доленосне — «Куди йдемо?». Так триватиме доти, доки Державний гімн буде не протокольним ритуалом, а величальною одою українському народу. Є приказка: «З пісні слів не викинеш». А от із Державного гімну викинули важливий рядок: «...В ріднім краї панувати не дамо нікому», що було змістовною метою боротьби впродовж століть. Ця «хірургія», як і конституційна терапія з підміни «українського народу» неідентифікованими «громадянами всіх національностей», як неоднозначність ст. 10 про державну мову, як видалення з паспортів графи «національність», з погляду сьогодення не видаються випадковими «недоліками». Вони створювали умови узурпації влади неукраїнцями.

...Чим пояснити глухоту тих, хто не чує прозрілих: «Хто б не правив — чи Варшава, чи Москва — всім гнобителям служила хазарва»? У 1917 році, вчинивши державний переворот, ця сила пішла в наступ на споконвічні слов’янські землі. І найбільше нині потерпає Україна. Жертвою чужоземної експансії став і екс–Президент В. Ющенко. Мине деякий час, і Віктор Андрійович Ющенко посяде гідне місце в шерензі видатних українських діячів. Головне його досягнення в тому, що він довів: Україна може жити як незалежна суверенна демократична держава, а не окраїна Росії.

...Відновлення історичної пам’яті, правдивої пореволюційної історії лише розпочалося. Нам нагадали про Батурин, Крути, Биківню, УПА, Голодомор... І це незаперечна заслуга Віктора Ющенка. Водночас за кадром залишилися надважливі історичні факти. IV Універсал УНР про незалежність ніхто не скасовував, український уряд діяв в екзилі, що визнав екс–Президент Л. Кравчук, прийнявши державні клейноди від Президента УНР в екзилі М. Плав’юка. Універсал скасовано (чи не знакова абсурдна подія?..) в 1991 р. шляхом утворення іншої держави — України. Чи змінилася б ситуація, якби в 1991 р. було відновлено в Україні УНР? Неодмінно. Бо тоді відтинок часу від 1920 р. до 1991 р. трактували б не як «спільну історію», а як іноземну окупацію, яка спричинила низку злочинів проти окупованої нації.

Окупанти знищили фізично національну інтелектуальну еліту, витравили з українських душ національну ідею, облаявши її «українським буржуазним націоналізмом»; Голодомор зламав становий хребет нації — самостійне селянство, яке було природним постачальником звитяжців Хмельниччини, Коліївщини, Холодноярщини...

В епоху «незалежності» нація увійшла без опори, без національної еліти, без національних лідерів; натомість маючи на чолі компартійно–комсомольську рать. Нація, паралізована репресіями і наступним пропагандистським зомбуванням, втративши довіру до помаранчевого Тріумфатора, не маючи навзамін іншого авторитетного всенародного лідера, закомплексована підступним навальним піаром, була приреченою вибирати «доброго царя» поміж проросійським і ряженим юдейським. Про можливість уникнути такого «вибору» шляхом голосування в останньому рядку бюлетеня мало хто виборцям говорив.

Вибори 2010 року — привід глибокого аналізу стану суспільства, а також урок для патріотичних сил. Нині вони програли... Програли організаційно, залишаючись упродовж 18 років не інтегрованими навколо єдиної національної ідеї, програли методологічно, програли світоглядно...

П’ять років пореформного парламентаризму показали його безсилість вгамувати протиріччя в суспільстві. Чи зроблять національно–патріотичні сили належні висновки та чи вдіють ефективних чинів, аби на наступних виборах скласти залік на ступінь національної еліти?..

Анатолій ЛЮДВИНСЬКИЙ, інженер
Полтава
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>