Новітні «тінізатори»

Новітні «тінізатори»

Немає меж винахідливості чиновників, які наполегливо шукають (і, на жаль, знаходять) усе нові й нові джерела наповнення своїх «кишенькових» бюджетів. Не стала винятком і та сфера державного регулювання, яка, як це не парадоксально, спрямована на поповнення іншого бюджету. Державного.

Виявилось, що в Україні можна нажитись на впровадженні та застосуванні, здавалося б, звичайних касових апаратів. І найлегше це зробити, якщо працюєш... у податковій. Особливо якщо не «звичайним клерком», а в самому керівництві. Рецепт «заробітку» досить простий: «притримувати» будь–які спроби вдосконалення системи контролю розрахункових операцій. Адже чим менше встановлених законодавством норм, тим більше грошей зібрати можна.

У темряві й без свідків

У темряві й без свідків

Чергове засідання уряду, котре мало відбутися вчора вранці, скасували. І хоча після програних Юлією Тимошенко виборів орган виконавчої влади лихоманить, цього разу урядовці зіграли на випередження. Тобто провели свою нараду на день раніше, призначивши її початок на 18ту годину. І, мабуть, цілком випадково... забули запросити на нього пресу.

Кому винен — усім прощаю!

Кому винен — усім прощаю!

Ситуація в українській економіці залишається тривожною. Особливо — з огляду на великий обсяг внутрішніх боргів. Новопризначена перша заступниця голови адміністрації Президента Ірина Акімова допустила, що в Україні може бути зафіксований технічний дефолт. «Вільні гроші на рахунках казначейства зараз складають тільки 0,1% від обсягу зобов’язань, які потрібно проплачувати. Це означає, що порожня казна не може в нормальному режимі обслуговувати всі необхідні рахункові зобов’язання», — зазначила Акімова. Ще до виборів незалежні експерти та Рахункова палата з’ясували, що обсяги зобов’язань у країні становлять близько 25—25,4 мільярда гривень, а на казначейських рахунках розміщено близько двох мільярдів.

Всі статті рубрики