Від Я. до А.

27.02.2010

Наступний вівторок — перше «зважування» Президента Януковича. Віктор Федорович буде главою держави неповний тиждень, але цього терміну вистачить, щоб з’ясувати, наскільки сильним є його вплив на політику. Тест відбудеться в парламенті. Там очікується оголошення про розвал коаліції БЮТ, Блоку Литвина та «НУНС», а також розгляд постанови про недовіру уряду. Розчистивши поле, «регіонали» візьмуться за побудову своєї коаліції та призначення нового Прем’єр–міністра.

У 2005 році, після перемоги Віктора Ющенка, «кучмівський» парламент штахетами лягав перед новим Президентом: за кадрові призначення та ініціативи глави держави попервах голосувала конституційна більшість. Янукович не матиме такого подарунка хоча б через велику чисельність опозиційної фракції БЮТ. Але підстави сподіватися на появу нової більшості — є.

 

В. і В. говорили в АП

Учора вранці Віктор Янукович зустрівся в адміністрації Президента зі спікером парламенту. Янукович зробив Володимирові Литвину цікаву пропозицію: бути організатором переговорів про формування нової коаліції.

За словами Януковича, країна негайно потребує дієвої коаліції та ефективного уряду. «Я хочу про це переговорити з вами як Головою Верховної Ради і лідером впливової фракції», — цитує слова Януковича президентська прес–служба. Лідер Партії регіонів (тепер уже на громадських засадах) підкреслив, що з понеділка переговорний процес про формування коаліції має активізуватися.

Відповідаючи на пропозицію розпочати переговори, Литвин відповів: «Я свідомий того, що це треба зробити». Голова парламенту визнав, що коаліції де–факто не існує. Із 1700 нормативно–правових актів, ухвалених у Верховній Раді, лише 130 було прийнято силами коаліції, вирахував доказ Литвин. Окрім того, спікер міркує: «Якщо є коаліція у Верховній Раді, то повинен бути держбюджет». Якщо нема фінплану — то ясно, що нема й жодної парламентсько–урядової коаліції.

226 на 6098

Очікується, що у вівторок вранці Литвин оголосить про припинення діяльності коаліції. Спікер налаштований рішуче. Також не виключно, що у вівторок парламент розгляне проект Партії регіонів про недовіру Кабінету Міністрів. Формально уряд звинувачують у провалі в соціально–економічній політиці. «Недовірлива» постанова зареєстрована у Верховній Раді під № 6098.

Математичний підрахунок свідчить, що перспективи Юлії Тимошенко виглядають понурими. Сумарно фракції Партії регіонів і комуністів налічують 198 голосів (Петро Симоненко вже висловив готовність не лише відставити Тимошенко, а й долучитися до створення коаліції). Блок Литвина ще визначається, проте, виходячи з останніх жестів спікера, до «антитимошенківського» загалу слід додавати ще 20 голосів. Якщо приплюсувати ще хоча б півдесятка депутатів із «НУНС» — вже буде ситуативна більшість.

Володимир Литвин у інтерв’ю газеті «Факти і коммєнтаріі» зазначив: «Я не хочу випереджати рішення Верховної Ради, але думаю, що низка кроків, прийнятих останнім часом БЮТ, зменшила шанси Юлії Тимошенко зберегти за собою цю посаду».

Фракція Тимошенко, передчуваючи відставку лідерки (або певний «перехідний період» із роботою в статусі «в. о. Прем’єра»), поволі готується переходити в опозицію. Голова парламентської пастви БЮТ Іван Кириленко висловив сподівання, що демократична коаліція збережеться, інакше команда Тимошенко готуватиметься до «серйозної опозиційної роботи». «БЮТ як одна з найкрупніших політичних сил буде на наступному тижні підбивати і підсумки виборчої кампанії, і розробляти стратегію і тактику подальшої нашої роботи і в парламенті, і взагалі в країні», — повідомив Кириленко. За його словами, відповідне рішення було ухвалене на засіданні фракції (збори проходили одночасно з інавгурацією Януковича).

Азаров єсмь

Одна з найбільших інтриг — хто ж очолить наступний уряд. Політологи схиляються до думки, що найбільше шансів на прем’єрство має Микола Азаров — двічі перший віце–прем’єр у Кабмінах Януковича. Азаров уже мав можливість керувати урядом у 2005 році, у статусі в.о. Прем’єра. На «помаранчевий» Новий рік він стояв на одній сцені Майдану з «помаранчевими» лідерами і піднімав келих шампанського за тости, виголошені «революціонерами» Віктором Ющенком і Михаїлом Саакашвілі.

«Партія регіонів має певну корпоративну культуру, і ця культура передбачає повагу до людей, які внесли значний вклад у перемогу. Такою людиною є Микола Азаров, — зазначив у коментарі «УМ» політолог Дмитро Видрін, наразі — ще заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони. — Азарову належить правої «першої ночі». Він системно, ефективно, без особистих амбіцій очолював штаб і приніс Януковичу перемогу».

«Азаров — дуже комфортна постать для Януковича, — каже «УМ» політолог Олександр Палій. — Вони добре спрацювалися разом. Азаров уже достатньо літня людина, тому не створюватиме конкуренцію Януковичу. Крім того, Янукович на тлі Миколи Яновича має шанс виглядати ледве не державником».

Але в кандидатури Азарова є слабке місце. В сучасних реаліях Прем’єр–міністром має стати особа, здатна згуртувати довкола себе коаліцію. Наголосимо: за Конституцією, саме парламентська коаліція вносить пропозицію щодо кандидатури Прем’єра Президентові. Отже, спочатку має створитися формалізована більшість (із рішенням фракцій, угодою та 226 учасниками), а вже потім — затверджений керівник уряду. Тож Партії регіонів для створення коаліції треба в будь–якому разі домовитися з більшістю фракції «НУНС». Та майже неймовірно, що «нашоукраїнці» захочуть підтримувати Азарова.

Політолог Дмитро Видрін вважає, що «регіоналам» слід підходити до переговорів агресивно. «Вони повинні не просити, а пропонувати. На переговорах слід казати: «Колеги, є можливість працювати в уряді. Це наші умови, це наша кандидатура. Якщо маєте інші думки — давайте звіряти. Якщо вони не сходяться, то можуть бути вибори. І є великі підозри, що ви на виборах не пройдете». Саме так треба розмовляти, а не пускати соплі та слину. Якщо ж вони реагуватимуть на кожен «пчих» і каприз візаві, то навіщо такі переговори?»

Власне, ПР так і працює, адже вже представила проект «безіменної» коаліційної угоди, в якій немає жодних поступок майбутнім «помаранчевим» союзникам ані в питаннях НАТО, ані гуманітарної, мовної політики. Схоже, «Регіони» вимагають більшого, щоб дати простір для менших поступок.

Олександр Палій припускає, що «регіонали» будуть змушені погодитися з вимогами колег, якщо ті будуть категоричними. «Насправді дострокові вибори не вигідні й «регіоналам». Вибори — це можливість реваншу. Поки настане час виборів, то мине півроку. Це достатній час для того, аби виборці розчарувалися у Президентові», — оповідає політолог про інший сценарій творення коаліції, який передбачає її створення після перевиборів парламенту.

Шанси інших

У інтерв’ю перед інавгурацією Віктор Янукович сказав, що розглядає три кандидатури на Прем’єра: крім уже згаданого Азарова, він назвав Сергія Тігіпка та Арсенія Яценюка.

На думку Видріна, «якщо не проходить Азаров, то для Януковича другий варіант — запропонувати людину, котра має певну ментальну співзвучність із Партією регіонів. Фігурою, з якою не треба «обсмоктувати» дрібниці, яка розуміє ті підходи та принципи, котрі культивуються Партією регіонів. Такою людиною є Тігіпко».

Що ж до шансів Яценюка, то його кандидатуру активно просувають голова фракції «НУНС» Микола Мартиненко та його компаньйон Давид Жванія. За їхнім сценарієм, прем’єрство Яценюка має бути платою Партії регіонів за те, щоб «НУНС» увійшла в «широку» коаліцію. Але такий «фронт змін» ще не отримав більшості навіть у «нашій» фракції. За даними «УМ», днями Яценюк зустрічався із Віктором Ющенком. Він хотів заручитися підтримкою голови партії «Наша Україна» та голосами його соратників у Верховній Раді. Втім Яценюк не був для Ющенка переконливим.

Політолог Олександр Палій вважає, що компромісом між ПР і «НУНС» могла б стати нейтральна фігура на кшталт Юрія Єханурова. Тим більше що про кандидатуру екс–Прем’єра вже позитивно відгукнулися й деякі «регіонали».

Не виключено, що у списку номінантів з’явиться й нове прізвище, як–то Олександр Шлапак, екс–перший заступник голови секретаріату Президента Ющенка. Плюсом такого висуванця, як і Єханурова, є той факт, що він точно не очолить блок, який конкуруватиме на наступних виборах за проходження до органів влади.

До речі, такої «чесноти» немає у Тігіпка і Яценюка — в них амбіцій хоч відбавляй. Але, з іншого боку, є версія, що Янукович може погодитися і на сильного Прем’єра — з тих міркувань, що у скрутній економічній ситуації глава уряду «спалиться», остаточно завалить економіку і стане лідером народної недовіри. Щоправда, в умовах нинішньої Конституції будь–який Прем’єр є гідним суперником для Президента за обсягом повноважень. Інша річ, що без належної підтримки в парламенті навряд чи хтось зможе триматися на чолі уряду так упевнено, як це вдавалося Юлії Тимошенко. У Тігіпка своєї фракції в парламенті немає взагалі, у Яценюка ресурс хоч якийсь, але намічається. І якщо раптом новий «чужий» Прем’єр зможе в таких умовах досягнути економічного зростання, Президентові Януковичу взагалі та Партії регіонів на наступних виборах буде непереливки.