Розлучення на тлі карнавалу?

18.02.2010
Розлучення на тлі карнавалу?

Лютневий Мюнхен на вухах. У центрі міста вирує різнобарвний натовп, лунає гучна музика, стоїть запаморочливий аромат баварських ковбасок і свіжоспечених національних кренделів — бретцлів, рікою ллються глінтвейн–грог–вино–шампанське–шнапс–«водка»–пиво й інші «зігріваючі» напої та їх комбінації. Споживають усе це тисячі червонощоких людей у яскравих масках і найрізноманітніших карнавальних костюмах — від відьми до...біотуалета. Серед них переважають «ченці–бенедектинці» (вважається, що місто заснували монахи, про що свідчить назва Мюнхен), але не бракує й інших оригіналів. Усі вони мало нагадують образ бундючного, скрупульозного й акуратного бюргера, з яким у нас чомусь зазвичай асоціюються представники німецької нації. Баварці, щоправда, взагалі під таке лекало не підпадають, але це в даному випадку й не важливо. Адже карнавали перед початком Великого посту пройшли в багатьох німецьких містах. Центральними традиційно стали гуляння у Майнці, Дюссельдорфі та Кельні.

Паралельно з сезонними народними гуляннями на перших шпальтах німецьких газет — ідеологічна сварка в правлячій коаліції між канцлером Ангелою Меркель та главою Партії вільних демократів Гідо Вестервелле.

 

Меркель–Єва, Змій–спокусник і податки

Починається німецька «Масниця» з так званого «Бабиного четверга», який цього року припав на 11 лютого. А завершується — у «Жирний вівторок», позаяк піст у християн західного обряду починається не з понеділка, як у нас, а з так званої «Попільної середи» (тож католики і протестанти затягнули паски відучора). І хоча автори цих рядків на власні очі переконалися, що принаймні в Мюнхені найвищої точки святкування досягли позавчора, в останній «жирний» передпісний день, у Кельні та Дюссельдорфі найвелелюднішими вважаються карнавальні процесії «Шаленого понеділка» — 15 лютого, яке у 2010–му суто випадково збіглося з нашим Стрітенням.

Кельнський карнавал із його девізом «Цілуймося в Кельні» традиційно привабив найбільше туристів, а в урочистій ході взяли участь понад 11 тисяч осіб. Але найскандальнішим уже звично для німців виявився карнавал у Дюссельдорфі, де публіці показали італійського прем’єр–міністра Сильвіо Берлусконі, який взяв одностатевий шлюб із мафією (натяк на мафіозні зв’язки глави уряду Італії). Та найцікавішим «цвяхом програми», безперечно, була величезна лялька оголеної канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка в особі Єви приймала у Змія–спокусника не яблуко, а диск із даними на німецьких неплатників податків. Тема податків, соціальної допомоги та політики уряду щодо забезпечення прав працівників і безробітних у ФРН уже кілька тижнів є найгострішою і найбільш привабливою для громадян. Тому знущань із канцлера, правлячої коаліції та опального міністра закордонних справ Гідо Вестервелле у карнавальні дні вистачало...

Два тижні тому Ангела Меркель відзначила сто днів перебування на посаді канцлера ФРН після того, як восени минулого року її партія Християнсько–демократичний союз у блоці з Християнсько–соціальним союзом вдруге перемогла на виборах до Бундестагу. Цього разу, на відміну від 2005 року, ХДС/ХСС не довелося створювати в парламенті коаліцію з ідейно опозиційними соціал–демократами — «склепати» надійну більшість правлячій партії допомогли ліберальні союзники з Партії вільних демократів. Здавалося б, для успішної діяльності у владі є всі передумови — більшість, влада, однодумність... Але цими днями правляча коаліція наражається переважно на критику.

Однією з головних передвиборчих обіцянок як ХДС/ХСС, так і ПВД було зниження податків із доходів громадян, які в Німеччині сягають просто космічних розмірів — нерідко із заробленого доводиться віддавати державі близько 50 відсотків. Поки що з цим складається не дуже. Натомість німецька влада, включно з Меркель, погодилася придбати нелегальний (по суті — викрадений хакерами) CD–ROM із даними на німецьких громадян, які приховують свої капітали від зажерливих німецьких податків у фінансово надійній Швейцарії. Новина про те, що таємницю найнадійнішої у світі банківської системи може бути порушено, спричинила неабияке збурення в німецькому суспільстві. Тож гола поролонова Меркель зі змієм–спокусником на карнавалі — це ще «квіточки».

«Ті, хто працює, мають заробляти більше, ніж тунеядці!»

Тим часом усередині правлячої коаліції також не все тихо–мирно. Щодо податків голова «вільних демократів», віце–канцлер ФРН і міністр зовнішніх справ Гідо Вестервелле частково погоджується з канцлером — на його думку, «необхідно поставити заслін на шляху податкових шахраїв». Водночас пан віце–канцлер не приховує обурення тим, що офіційна влада погоджується скористатися викраденою банківською інформацією. «Злодії, які торгують банківськими таємницями, заслуговують на покарання не менше, ніж неплатники податків!» — переконаний Вестервелле. Не подобаються наміри німецького уряду і Швейцарії: Берн погрожує оприлюднити імена політичних діячів ФРН, які мають рахунки у швейцарських банках, якщо влада Німеччини справді піде на купівлю краденої інформації.

Утім податки — це лише вершина айсберга фінансових і політичних проблем німецької влади. Бідолашний Вестервелле наштовхнувся на шквал критики з боку партнерів по коаліції після того, як наважився розкритикувати вкрай популістські соціальні ініціативи уряду. Сталося це після того, як минулого тижня Федеральний конституційний суд визнав такими, що не відповідають Основному закону Німеччини, положення щодо виплати допомоги з безробіття (Hartz–IV). Нині ці виплати становлять 359 євро на місяць для самотніх безробітних та по 323 євро для кожного з безробітного подружжя, плюс 60 відсотків від цієї суми на кожну дитину у віці до 6 років, 70 відсотків — для дітей до 14 і 80 відсотків — для кожного «маляти» віком від 14 до 18.

Навіть для ситої Німеччини це — неабиякі суми, особливо якщо врахувати, що наразі допомогу з безробіття отримують близько 6,5 мільйона (!) осіб. Втім суд вирішив, що цього для дорослої людини недостатньо, оскільки прожитковий мінімум становить більше. І взагалі, мовляв, дорослий німець, хоч і тунеядець, на таку суму не може «брати участь у громадському, політичному й культурному житті», тому варто ці виплати значно підвищити принаймні з наступного року.

Уряд, побоюючись критики за невиконані обіцянки, радо погодився з цим рішенням суду. Окрім Гідо Вестервелле. Погодившись із тим, що сім’ї з дітьми мають отримувати суттєву допомогу від держави, віце–канцлер заступився за людей, які, замість бити байдики на державні гроші, працюють у поті чола. «Це дуже цинічна дискусія — вирішувати, чи повинні ті німці, які тяжко працюють, забезпечують свої родини, не бажають байдикувати за рахунок держави, вибачатися за це перед безробітними, які залюбки живуть чужим коштом! — обурився міністр. — Ті, хто працює, повинні заробляти більше, ніж ті, хто не працює. І я вважаю, що маю право сказати про це в Німеччині. Все інше — це, на мою думку, соціалізм».

Перелякані такою «антинародною» (себто апріорі непопулярною в розманіженому безробітному секторі) заявою партнери Вестервелле по коаліції швиденько відмежувалися від «несвідомого» віце–канцлера, який, бачте, надав перевагу здоровому глузду (бюджет ФРН і без збільшення виплат безробітним перебуває в скрутному становищі) перед популізмом. Газети охрестили Гідо «лицарем сердець» і малюють на нього карикатури, де опальний міністр розриває сорочку, а в груди летять численні стріли.

Тунеядці — не згодні...

«Вестервелле — бовдур»! — обурюється учасник мюнхенського карнавалу Дітер Штойєр. Здоровило в смугастому костюмі в’язня (Дітер, до речі, в курсі, що в Україні щойно завершилися вибори Президента, на яких «переміг такий, як сьогодні я, ги–ги») залюбки гуляє на карнавалі в будній день. «Ага, а то я дурень — працювати! На пиво й бретцлі мені цілком вистачає допомоги з безробіття, а той Гідо — кого цікавить його п... думка?» — непристойно висловлюється німець щодо сексуальної орієнтації «непопулістського» віце–канцлера.

«Я не знаю, що вони там собі думають в уряді, але хай тільки спробують відібрати в мене мої гроші! Я за них, між іншим, голосував», — підтримує Ульріх Бьолль, який приїхав на мюнхенське пиво–сосиски з баварського регіону Альгой.

Підгилюючи ногами порожні пляшки від шнапсу, чоловіки весело прямують на площу Карлсплатц — святкувати за державні гроші. Гідо Вестервелле, схоже, у них не в пошані...

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>