Тисяча й одна страва

Тисяча й одна страва

Закарпаття, як малий Вавилон, — тут і українці, й угорці, і румуни зі словаками і роми з євреями, і ще багато різного люду. Тому і страв у цьому регіоні від представника кожної національності — десятки, що загалом перетворюються на сотні. Зокрема Михайло Міцко, автор книги «Закарпатська кухня», що недавно вийшла друком в Ужгороді, назбирав близько тисячі стародавніх і сучасних рецептів, частиною яких ділиться з читачами «УМ».

Там, де з тіста гори...

Там, де з тіста гори...

Добре смакуватимуть із борщем чи бульйоном коржики зі шкварками. Дрібних вижарених шматочків сала має бути 140 г. Їх змішують із пшеничним борошном (півкіло), смальцем (160 г), жовтками з трьох яєць, розчиненими в невеликій кількості сметани дріжджами (25 г) та дрібкою солі. Усе перемішують і поступово вливають ще 250 г сметани — тісто має бути середньої консистенції і не прилипати до рук. Далі його розкачують на посипаній борошном дошці, складають конвертом і залишають на 15 хвилин. Цей процес повторюють тричі. Насамкінець із тіста завтовшки 2–2,5 см склянкою вичавлюють круглі коржики, на яких ножем роблять «крупну сітку». Виклавши круглячки на змащене деко, вичікують годину–півтори, щоб вони піднялися, змащують збитим яйцем і випікають у гарячій духовці до готовності.

Всі статті рубрики