Кримінал комунізму

Українське правосуддя надало юридичну оцінку штучному голоду, вчиненому над українським населенням у 1930–х. Цей прецедент на пострадянських теренах відкриває можливості для наступних кроків із розслідування та правової оцінки злочинів комуністичного режиму не лише в колишніх «радянських республіках», а й у країнах «соцтабору» та азійських «плацдармах світової революції». Справді, час переходити від політичних суперечок до реального кримінального розслідування діяльності угруповань, що призвели до смерті десятків мільйонів осіб в усьому світі, масового пограбування, винищення та нівечення соціальних та релігійних груп. За словами Віктора Ющенка, «рішення українського суду переводить будь–які дискусії навколо Голодомору з політичної у юридично–правову площину». Президент нагадує, що відновити історичну справедливість і дати юридичну оцінку таким злочинам — святий обов’язок перед пам’яттю мільйонів замучених і закатованих.

14 січня глава Української держави звернувся до лідерів дер­жав Східної Європи, що постраждали від комуністичних режимів (Росії, Польщі, Грузії, країн Балтії тощо) з пропозицією: підписати Міжнародну угоду про створення трибуналу, що розглядатиме комуністичні злочини. Для його створення є відповідний фундамент. Так, у 2006 році прийнято резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про злочини комунізму та потребу їх засудження», у 2008 році — Празька декларація «Про Європейську свідомість та комунізм», у 2009–му — резолюція Європарламенту «Про європейську свідомість та тоталітаризм», де зазначалося, що комуністична ідеологія та її реалізація є такою ж злочинною, як і нацистська. Ці документи закликають засудити ці два тоталітарні режими на міжнародному рівні. До того ж, ОБСЄ запропонувала встановити загальноєвропейський День пам’яті жертв сталінізму та нацизму і відзначати його 23 серпня, в день підписання Московського пакту 1939 року, за яким СРСР та Німеччина розподілили сфери впливу перед Другою світовою війною.

Відразу після судового рішення в Києві голова Держдуми РФ Борис Гризлов заявив, що «рішення суду щодо Голодомору в Україні 1932—33 років носить політичний характер», та ще й покликане «спровокувати Росію». Він запевняє, що голод запанував в Україні «через засуху» та «постраждали від нього всі народи, що населяли СРСР».

Водночас Служба безпеки України заявила, що готова допомогти Російській Федерації розслідувати злочинні дії у 1932—33 роках комуністичного режиму проти українців, що компактно проживали на певних теренах РФ: Середньому Поволжі та Кубані. «Політику знімаємо остаточно, переводимо все в площину кримінального розслідування», — наголосив голова СБУ Валентин Наливайченко. Утім перший заступник голови Держдуми Росії Костянтин Затулін в інтерв’ю радіо «Ехо Москви», коментуючи ініціативу нашого Президента, заявив: «Я не впевнений, що потрібна саме правова оцінка. Але політична оцінка — не просто має бути, а й дається, зокрема, Держдумою».