Тільки він не вернувся із бою

08.04.2004
Тільки він не вернувся із бою

      Для близьких рядового Руслана Андрощука війна в Іраку закінчилася непоправним горем — назад, у рідний Новоград-Волинський, що на Житомирщині, хлопця привезуть у цинковій труні — така ціна миру, який несе український контингент у мусульманській країні. Це перша бойова втрата наших миротворців за весь час перебування в Іраку. Як повідомили «УМ» у прес-службі Міністерства оборони України, трагедія сталася під час бою за ріку Тигр: пострілом з ручного протитанкового гранатомета іракські бойовики підбили український бронетранспортер. Внаслідок вибуху отримали поранення шестеро українських військовослужбовців. Один з них, кулеметник Руслан Андрощук, що якраз сидів на броні БТРа, отримав важке поранення і помер під час евакуації в базовий табір. Руслан призивався у жовтні 2002 року з Новоград-Волинського, ніс службу у 8-му полку спецназу в Ізяславі. Був єдиною дитиною в сім'ї. Керівництво Міністерства оборони та посольство США в Україні висловили співчуття рідним та близьким Руслана Андрощука. Президент України Леонід Кучма також висловив співчуття рідним і близьким загиблого і доручив голові Житомирської обласної державної адміністрації і Житомирському обласному військовому комісару відвідати рідних Руслана та надати їм усю необхідну допомогу.

      В українському суспільстві та в політичних колах розгорається дискусія: чи треба відкликати наших миротворців з Іраку?

      Ще п'ятеро українських миротворців, що постраждали разом із Русланом, отримали легкі поранення — рядовий Ігор Чікель, рядовий Михайло Петришинець, старший лейтенант Олександр Корольчук, капітан Олексій Свідерський, майор Сергій Карлаш зараз перебувають у медичному пункті базового табору українського контингенту, де їм уже надано кваліфіковану медичну допомогу. За станом їхнього здоров'я, який оцінюється як стабільний, постійно слідкують військові лікарі. Медики кажуть, що легко поранені військовослужбовці вже через декілька днів зможуть без обмежень виконувати свої обов'язки.

      Ситуація у провінції Васіт, де дислоковано наш батальйон, дедалі загострюється. Як відомо, у вівторок, 6 квітня український контингент, що дислокується у місті Ель-Кут, узяв під контроль мерію міста, телецентр, міст через річку Тигр та інші важливі об'єкти, а також блокував, а потім арештував бойовиків, які намагалися влаштувати вогневі позиції для обстрілу базового табору 6-ї ОМБр Збройних сил України в Іраку. Протягом першої половини дня ситуація залишалася напруженою, але контрольованою підрозділами українського миротворчого контингенту. А по обіді в місті з'явилися чисельні озброєні групи, які намагалися захопити стратегічно важливі об'єкти. Під час однієї з таких бойових дій і постраждали наші хлопці. Крім того, агентство «Рейтер», посилаючись на очевидців в Ель-Куті, повідомляє, що у ході зіткнення бойовики підбили два українські бронетраспортери. Підрозділи українських миротворців приведено в підвищену бойову готовність.

      Як повідомляють з місця подій журналісти, ситуація в Ель-Куті вийшла з-під контролю місцевих поліцейських, і увесь тягар відповідальності за ситуацію в місті ліг на наших миротворців. Для підтримки українських миротворців з повітря була задіяна авіація коаліційних сил — винищувач F-16 та вертольоти «Апачі». Проте вогонь вони не відкривали, а, швидше, своїм суворим виглядом відбивали у місцевих бажання протидіяти. Та в будь-якому разі, за свідченням Рейтер, преставники Тимчасової адміністрації провінції Васіт знайшли за краще переховуватися від гніву народного у таборі українських миротворців.

      Тим часом Президент України та Верховна Рада мають вирішити питання, як довго залишатиметься наш контингент в Ель-Куті. Народний депутат, член фракції «Наша Україна» Ігор Осташ певен, що український парламент повинен заслухати міністра оборони Євгена Марчука з інформацією щодо ситуації в Іраку. «Інцидент, у якому загинув український миротворець, — це дуже серйозний «дзвінок» для України, — сказав він журналістам. — В Іраку фактично почалися бойові дії, які можуть перерости навіть у громадянську війну, а рішення про направлення українських миротворців до Іраку парламент ухвалив за умови їх неучасті в бойових діях». Євген Марчук повинен розповісти парламенту, наскільки ситуація в Іраку загрозлива для українського миротворчого контингенту. Крім того, на думку Ігоря Осташа, до порядку денного Верховній Раді варто внести питання щодо звернення до Президента про відкликання миротворців з Іраку. Такої ж думки і Володимир Філенко, народний депутат, член фракції «Наша Україна». Депутат припустив, що останні події можуть серйозно вплинути на зміну позиції народних депутатів. Фракція «Наша Україна» вже ухвалила рішення про підтримання такого звернення до Леоніда Кучми. Рішення мотивоване тим, що в країні не знайдено зброї масового знищення. Відкликанням українських миротворців з Іраку переймаються представники інших політичних сил, щонайбільше комуністи: член фракції КПУ Георгій Крючков заявив, що комуністи вимагатимуть вкотре від парламенту розглянути це питання. Крючков підкреслив, що цю позицію також підтримують фракції Соцпартії і БЮТ.

      Водночас член фракції СДПУ(О), перший заступник голови Комітету ВР з питань національної оборони і безпеки Борис Андресюк вважає, що відкликати українців з Іраку зарано: мовляв, не слід драматизувати ситуацію із загибеллю і пораненнями українських військовослужбовців в Іраку. Приблизно такої ж думки й екс-міністр оборони, а нині нардеп Олександр Кузьмук. Виведення контингенту з Іраку доведе, що ми боїмося терористів, сказав він УНІАНу. Питання дуже дискусійне. А як не заберемо своїх вояків, то що: вони гинутимуть задля того, щоб довести відсутність страху України перед розпливчастим обличчям «світового тероризму»?

НАШІ ВТРАТИ

      За час перебування українського контингенту в Іраку, який загалом нараховує 1600 чоловік, тобто з вересня 2003 року загинуло троє наших вояків. Причиною їх смерті стали напад на контрольно-пропускному пункті, необережне поводження зі зброєю, самогубство. Крім того, близько десяти українців були поранені. Загибель Руслана Андрощука — це перша бойова втрата в українському батальйоні.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>