Не обов’язково бути на Балканах, щоб грати балкансько–циганську музику. Цей жанр завдяки божевільній енергії давно став міжнародним і популярним у всьому світі. Хвиля балканізму докотилася і до Києва — 4–5 грудня у Палаці Спорту кияни вперше змогли нагулятися на фестивалі балканської музики Balkanfest так, що аж гай шумів. Таких веселощів на наших теренах давно не спостерігалося.

Актор Лев Сомов вважає, що акторська професія — це порожня сумка, яку артисти мають постійно наповнювати знаннями, досвідом, переживаннями та іншими дуже потрібними для цієї справи речами. Слідкуючи за кар’єрою одного з провідних акторів Театру драми і комедії на Лівому березі, можна стверджувати напевне, що особистий багаж Сомова може стати об’єктом заздрощів навіть для маститих колег: на сцені зі своєї валізи він завжди легко і невимушено діставав потрібну інтонацію, слово, рух... Але, незважаючи на досить успішну творчу долю, Лев Сомов постійно прагнув розширити рамки свого мистецького життя–буття. І якщо суміжною професією для актора завжди була режисура, то тепер він вирішив узятися ще й за перо. Точніше, за клавіатуру. Драматург Лев Хохлов — таким є літературний псевдонім Сомова — написав уже чотири п’єси. Прем’єра вистави за останньою з них, «Довершений Чарлі», відбулася на сцені Театру «Сузір’я».

Як ми пам’ятаємо, Канн­ський фестиваль — подія травнева, а календар на стіні підказує, що за вікном уже має падати сніг. Тому «Уїк–енд у Каннах» сприймається приємним, проте дещо запізнілим відлунням одного з найбільших кінофорумів світу. В Україні його слід очікувати з 10 грудня. Цього дня «Уїк–енд у Каннах» стартує в Києві (кінотеатр «Київ», ціна квитків — 50 грн.), із 17 грудня — в Донецьку, впродовж січня–лютого пройде у Львові, Дніпропетровську, Харкові, Одесі.

Відомому письменнику Юркові Іздрику на день народження син сказав: «Старий, для сидіння на троні благодаті у тебе все є. Так що бажаю тобі тільки грошей». Автор здогадувався, що побажання сина спрацюють буквально за декілька місяців. Але Іздрик знав, що з написанням збірки «Таке» він «став сумирним, тихим та тверезим, богобоязливим». Тож коли минулої п’ятниці в офісі Британської ради в Києві Іздрика оголосили лауреатом конкурсу «Книга року Бі–Бі–Сі» і посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Лі Тернер вручив йому помаранчевий конвертик із 1000 британських фунтів стерлінгів, письменнику залишилося лише процитувати Джонні Депа: «Вау!»

Людей, які тримають на собі культуру, не фотографують для білбордів і обкладинок журналів. Вони щодня приходять у свій театр, філармонію, дитячу художню школу, бібліотеку, клуб, вони вмовляють людей виявити свій дар, полюбити музику забутого композитора, відшукати нові смисли у класичних п’єсах і ризикнути поставити на провінційних сценах гучні романи. У Чернігові такою людиною був Любомир Мирославович Боднарук — засновник і художній керівник академічного камерного хору імені Бортнянського.