Довгий політ «траєкторії»

24.10.2009

Ще в липні цього року міністр освіти та науки Іван Вакарчук підписав наказ, яким дозволив студентам гуманітарних дисциплін вільно вибирати предмети для вивчення. Запрацювати ця новація мала у вересні, проте «вільна траєкторія» (так називається система, коли студенти вчать обрані дисципліни) так і не стартувала.

«Ми чудово розуміли, що, запропонувавши це нововведення влітку, восени зіштовхнемося з перепонами: педагоги скажуть, що у них немає підручників чи програм, і будуть компрометувати цю ідею як таку, — пояснює причину гальмування заступник міністра освіти Тарас Фініков. — Не бажаючи підставлятися під таку легко прогнозовану критику, ми написали, що вибір предметів розпочнеться з другого семестру цього навчального року».

За словами Тараса Фінікова, причина невдоволення викладачів може бути лише одна — ризик, що їхні дисципліни ніхто не обере. У такому разі у педагогів зменшиться кількість годин, а водночас — і зарплатня. «Ми дали вищим навчальним закладам достатньо часу, аби пристосуватися до новації, — каже Тарас Фініков. — До лютого вони можуть підготуватися...»

Навчальним закладам надали можливість самостійно обирати методику впровадження «вільної траєкторії», тож студенти мають бути готові до двох варіантів розвитку подій. Перший — «виш» може просто запропонувати розставити «галочки» у списку дисциплін, тобто вибрати те, що до душі. Другий — студентам мають забезпечити пробні лекції з кожного предмету. Цей метод є складнішим для адміністративного впровадження, проте для студентів зручніший: ще перед початком занять можна «скуштувати» дисципліну і впевнитися у правильності свого вибору.

Як можливість вибору виглядатиме на практиці? Скажімо, навчальний план на семестр передбачає десять дисциплін — п’ять будуть обов’язковими, а інші п’ять студент обере з переліку. Молоді люди, які розраховують замість п’яти предметів обрати три, мусять знати: «шари» не буде. З «перебором» дисциплін — так само: вчити можна буде не менше і не більше предметів, аніж написано у навчальному плані університету.

За словами заступника міністра, освітня новація дасть можливість кожному студентові побудувати власну траєкторію в освітньому просторі. «Людина може хотіти отримати економічну освіту, але при цьому вважатиме, що їй надзвичайно цікаві історія музики та теорія плакату. Зрештою, така людина матиме унікальну кваліфікацію, яка дозволить їй бути добре підготовленим менеджером музичного колективу», — пояснює Тарас Фініков.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>