Хенде хох, айн–цвай! (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)
У Молдові — лінгвістичний бум: діти починають вивчати іноземні мови не в школі, а в дитячому садочку. При дошкільних закладах освіти існують спеціальні факультативи, відвідувати які може будь–який малюк. Вчителі вважають навчання трирічної малечі вдячною справою, адже, вивчивши основи нерідної мови в ранньому віці, діти легше засвоять матеріал у майбутньому.
Звісно, додаткове навчання коштує грошей, проте батьки знають: інвестувавши в освіту, вони отримають непогані відсотки у вигляді забезпеченого майбутнього своїх нащадків. «Мовні курси відвідують більше половини дітей кожного дитсадка, — розповідає генеральний директор Головного управління освіти міста Кишинів Тетяна Нагнибіда–Твердохліб, з якою вдалося поспілкуватися на Форумі «Артеківські діалоги». — Ми пропонуємо також факультативи з хореографії та театрального мистецтва, але їх обирає значно менша кількість дітей».
За словами пані Тетяни, політика запровадження мовних курсів з’явилася не «згори». «Батьки самі вимагають мовних занять, тому кожен керівник дитячого садочка, аби надати своєму закладу солідного статусу, вводить такі факультативи», — пояснює вона.
Іноземні мови модно вивчати і в дитсадках, і в школах Молдови. У тамтешніх освітніх закладах нещодавно закінчився експеримент «Інтелект», у рамках якого учням давали програми з різних предметів трьома мовами. «Результати більш, ніж успішні! — не приховує захоплення голова Асоціації педагогів Молдови Микола Федорець. — Якщо починати навчання з трьох років, а не з одинадцяти, як пропонувала нам радянська система освіти, то в початкових класах, наприклад, російськомовні діти вже розмовляють і румунською, й англійською».
За словами Миколи Федорця, надзвичайно продуктивним виявилося навчання на уроках... фізкультури, тобто коли учитель весь урок веде, скажімо, англійською. «Стабілізація фізичних ресурсів організму забезпечує приплив інтелектуальних сил, — пояснює він. — І тому діти швидше запам’ятовують іншомовні слова».
Навчально–лінгвістичні реформи почалися у Молдові більше десяти років тому, і зараз освітяни підсумовують результати новацій. Діти настільки захоплюються вивченням іноземних мов, що у звичайних школах їм стає тісно: спеціалізовані подавай! Тому нині у наших південно–західних сусідів існує багато освітніх закладів з поглибленим вивченням англійської, французької, німецької, української, болгарської та польської мов.
Ще один позитивний результат молдовських реформ — зростання престижності роботи вчителя. «Педагогічна професія не завжди користувалася популярністю через невисоку зарплату, умови праці та інші чинники, — констатує Тетяна Нагнибіда–Твердохліб. — А тепер професія вчителя притягує молодих людей, як магніт!»
ДОВІДКА «УМ»
Зміни в освітній системі Молдови («Реформа курикулума») розпочалися ще в 1994 році. Відтоді середня освіта включає дев’ять років навчання у школі. 10–й, 11–й та 12–й класи називаються ліцейними, і по їх закінченні учні отримують ступінь бакалавра. Далі — все за Болонською системою: магістратура та докторантура.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
