«Світло» згасло

22.09.2009

Коли на теренах колишнього СРСР вперше показали серіал «Рабиня Ізаура», він здався радянським телеглядачам не лише надзвичайно цікавим, а й дуже довгим. Ще б пак — «цілих» 15 годинних серій! А це ж був значно скорочений варіант оригінальної бразильської версії, яка налічувала сто епізодів тривалістю півгодини кожен. Потім до нескінченних «мильних опер» звикли і на пострадянському просторі: на наші екрани прийшли «Санта–Барбара», «Династія», «Район Мелроуз», «Закон і порядок», який вважається одним із найтриваліших серіалів у світі, оскільки виходить із 1990 року... Але, виявляється, до справжнього рекордсмена всьому цьому «милу» ой як далеко. Минулої п’ятниці американські телеглядачі переглянули останню серію найдовшого і найстарішого в історії серіалу: «Дороговказне світло» (Guiding Light).

Свою історію «Світло» розпочало понад 72 роки тому й на той час виходило на радіо. У 1952 році телеканал Сі–Бі–Ес зробив телевізійну версію, і відтоді серіал оселився на блакитному екрані. Спершу серії тривали по 15 хвилин, з 1968 року — по півгодини, а починаючи від 1977–го кожен епізод розтягнувся до години. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, за історію свого існування серіал 357 разів номінували на різноманітні премії, і в 94 випадках він їх отримував. У тому числі й найпрестижнішу для телевізійників нагороду «Еммі».

Назва серіалу пов’язана з першими сюжетними перипетіями, коли головний герой Джон Руследж залишав у вікні свого кабінету увімкнену лампу, яка символізувала те, що кожен, хто цього потребує, зможе знайти в його домі пристановище і допомогу.

За «життя» серіалу в ньому змінилися десятки акторів і головних героїв, сценаристів, режисерів та операторів, але він стабільно мав свого глядача. Та в останні роки аудиторія шанувальників значно скоротилася, і навесні телеканал оголосив, що 18 вересня стане останнім днем трансляції «Дороговказного світла». До 16–тисячного «ювілею» серіал не дотягнув якихось 200 серій...