Цими днями виповнюється 20 років з часу проведення у Маріуполі першого конгресу Міжнародної асоціації клубів інтелектуальних ігор, який зібрав десятки команд — від любительських до зірок телеефіру. Тоді ж був розіграний перший Кубок Міжнародної асоціації клубів. Саме після 1989 року гра «Що? Де? Коли?» стала доступною для широких мас знавців завдяки затвердженню правил ігор «поза телевізором», а «Брейн–ринг» почав своє фантастичне сходження на телеолімп.
Цей невеличкий ювілей представляє абсолютно в новому світлі імідж промислового серця України — Маріуполя.
Саме на рубежі серпня–вересня 1989 року в місті зародився Всесвітній інтелектуальний рух, що об’єднав ентузіастів гри «Що? Де? Коли?» і їм подібних. У той час відома інтелектуальна гра вже давно підкорила мільйонні аудиторії телеглядачів. Але знавці–любителі в регіонах не бажали обмежуватися лише спогляданням телекартинки і відсиланням питань. Вони стали об’єднуватися в міські клуби, регулярно проводити власні змагання.
Таким чином, з одного боку, у творчої команди Володимира Ворошилова, «батька» телевізійного проекту, з’явилася думка розширити вплив на «вольних інтелектуалів». А у знавців з народу, з іншого боку, було величезне бажання отримати можливість вправлятися в улюблених іграх поза телеформатом. До того ж, вони жадали «гри для душі» і не на камеру, а телевізійники вже робили шоу, в якому знавці мимохіть були акторами.
Ось тоді–то до Маріупольського конгресу були розроблені і впорядковані правила «спортивної» гри «Що? Де? Коли?» і «Брейн–рингу», що дозволяли поза ефіром збиратися та змагатися безлічі команд у різних куточках країни. У ході конгресу був уперше розіграний Кубок Міжнародної асоціації клубів. Тут на рівних «ішли в бій» і метр Олександр Друзь, і молодий новачок Ровшан Аскеров, і нині абсолютно невідомі інтелектуали–любителі. До речі, першими володарями Кубка стала «Збірна міст» — команда, що стихійно сформувалася просто в Маріуполі зі знавців–любителів зі всього СРСР. У фіналі з рахунком 10:5 вони розгромили збірну телевізійних знавців.
Яким чином Маріуполь став столицею інтелектуального життя СРСР? Володимир Ворошилов пояснює, що Маріуполь — зразок промислового і робочого міста. А саме для дозвілля таких трудівників і створені інтелектуальні ігри. Але в цієї офіційної версії є зворотний бік, нерозривно пов’язаний із викладачем кафедри хімії Маріупольського металургійного інституту, а за сумісництвом — кадровим гравцем інтелектуального телеклубу з 1986 року Андрієм Козловим. Нині відомий режисер, ведучий і продюсер уже тоді на повну виявляв незвичайні задатки до роботи в шоу–індустрії — скориставшись появою реклами на радянському телебаченні, він став пропонувати ролики від маріупольських підприємств в ефіри «Що? Де? Коли?». Коли успіх проекту став очевидним, Андрій Анатолійович заручився спонсорською підтримкою комбінату «Азовсталь» і забезпечив проведення грандіозного фестивалю знавців у Маріуполі, що супроводжувався, за спогадами, «мітингами і феєрверками». Сьогодні Андрій Козлов заслужено спочиває на лаврах інтелектуала, маючи статус кращого капітана клубу знавців, переможця сезону 2009 року, титул володаря Діамантової Сови, посаду члена правління Міжнародної асоціації клубів. Його багатолітні бойові соратники по команді — наші земляки: маріуполець Олексій Капустін (завкафедрою хімічних технологій та інженерії Приазовського державного технічного університету) та Ігор Кондратюк — відомий український шоумен і продюсер.
У Маріуполі й сьогодні стабільно проводять турніри, десятки людей не уявляють свого життя без участі в них і щотижневих тренувань. Дізнатися про інтелектуальне життя міста віднині можна на сайті www.chgk–0629.at.ua, який із нагоди ювілею презентувала ліга «Дипкорпус».
Василь СВІТЛИЧНИЙ