Історичне примирення з кастетом у кишені

Напередодні 1 вересня, дня, коли на плацдармі поблизу Гдансь­ка Європа згадуватиме початок Другої світової війни, пре­м’єр–міністр Росії Володимир Путін написав полякам листа. Текст, який учора з’явився на сайті впливової «Газети виборчої», з одного боку, закликає до історичного примирення між Польщею та Росією, так як це зробили після Другої світової Франція та Німеччина, а з іншого — дає зрозуміти, що за основу такого примирення треба брати варіант, який пропонує сама Москва, і ніякий інший. Стаття у «Виборчій» обурила багатьох поляків. Так не миряться, кажуть вони.

Як відомо, Путіна запросив на урочистості на Вестерплатте прем’єр–міністр Польщі Дональд Туск. Путін разом із канцлером Німеччини Ангелою Меркель та з самим Туском виступить на сьогоднішній церемонії з промовою. Підготувати польську громадську думку до цього, очевидно, і покликана згадана стаття.

У статті Володимир Путін нагадує, що Польща та Росія були в Другій світовій союзниками, схиляється в скорботі за жертвами тієї війни, дякує полякам за те, що вони дбають про військові поховання радянських солдатів на своїй території. Але водночас стаття містить кілька тем, однозначно дражливих для поляків. Наприклад, негласний очільник Росії стверджує, що «російський народ розуміє почуття поляків, пов’язані з трагедією Катині» (У 1939 році на тій частині Польщі, яку захопив СРСР, було заарештовано тисячі польських військових, упродовж кількох років їх підступно стратили, найбільше — в Катині. — Ред.). І водночас пропонує, щоб «цвинтарі в Катині та Мєдному стали б символом спільної скорботи та спільного прощення». (Мєдне — селище, де поляки в 1920–х роках стратили захоплених у полон червоноармійців. — Ред.). Настільки далеко в часі розведені ці трагедії й настільки різними причинами вони викликані, що навряд чи коректно говорити про них «в одному пакеті».

Більше обурило польську громадськість повідомлення, яке наздогнало статтю у понеділок, — заступник голови уряду РФ Юрій Ушаков застеріг через агенцію «Інтерфакс», що «не варто шукати компромісу, який ґрунтувався б на розсекреченні всіх архівних документів щодо «Катинської справи». «Наскільки я знаю, все, що можна в цьому плані, вже розсекречено», — каже Ушаков. З таких слів випливає, що існують ще й документи, які розсекречувати «не можна»?

Суперечить пропозиції «історично миритися» і точка зору Путіна на причини початку війни. Російський прем’єр закликав не вважати пакт Молотова—Ріббентропа «єдиним спусковим гачком Другої світової», адже, на його думку, аналогічну роль зіграла і Мюнхенська змова 1938 року. Далі Путін натякає, що Польща послугувала драмі 1939 року — «сама взяла участь в розподілі Європи, анексувавши чеську Тешинську Силезію», що в сукупності з іншими чинниками «зруйнувало всі надії на створення єдиного фронту в боротьбі з фашизмом». Усе це — факти, які з історії не вирубаєш, але чи варто саме ними підкріпляти пропозицію «історичного примирення, чи годяться вони для цієї високої мети — питання риторичне.

Довершенням подібних розмірковувань «не першої, але й не другої особи в державі» стали матеріали, оприлюднені на сайті Служби зовнішньої розвідки Ро­сії, про те, що керівникиПольщі початку Другої світової співпрацювали з нацистами. Заступник міністра закордонних справ Поль­щі Яцек Найдер заявив, передає агенція ПАП, що «МЗС обурене такими звинуваченнями...».

Деякі польські аналітики припускають, що все це робиться для того, щоб в останній момент Путін відмовився від візиту до Польщі. А саме за покращення російсько–польських стосунків ратує Дональд Туск.