(УНІАН)
Розгром бару в центрі Сімферополя, який вчинили у понеділок вночі кримські татари, набрав широкого розголосу, перш за все, у своєму етнічному середовищі нацменшини. Уже два дні кримські татари проводять у місті акції протесту. Так, у середу вони пікетували до пізньої ночі приміщення Головного управління МВС України в Криму, скандуючи «Геть скінхедів!» та «Миллет, меджліс», перекрили рух транспорту на центральній вулиці Сімферополя — проспекті Кірова — в районі, де знаходиться міліцейський главк. А вчора роздратовані учасники акції, значна частина яких прибула з Бахчисараю, «атакували» приміщення Верховної Ради Криму на площі імені Леніна. За різними оцінками, їх зібралось близько тисячі осіб. Кримські татари кілька разів перекривали рух транспорту в центрі міста.
«Пікетники висувають дві вимоги, — пояснив «УМ» начальник прес-служби Головного управління кримської міліції Олександр Домбровський. — Перша — визнати, що у Криму є рух скінхедів, а друга і гловна — звільнити з-під варти Куртсеїта Абдуллаєва, якого затримано за підозрою в організації погрому в барі». Саме цей пан, за даними правоохоронців, «заправляв» розгромом бару «Котон», крім того, не виключено, що Куртсеїт Абдуллаєв причетний і до резонансного побиття журналістів у Сімеїзі 5 березня. Однак слідчий, котрий займається справою погрому в барі, не пішов назустріч пікетникам. Отже Абдуллаєву доведеться провести у товаристві правоохоронців щонайменше три доби, а відтак буде вирішено: затримувати його на довше чи відпустити додому. До речі, саме арешт цього дуже поважного у середовищі кримських татар активіста меджлісу викликав хвилю демонстрацій. До слова, 5 років тому Указом Президента України було створено Раду представників кримськотатарського народу, членом якої Куртсеїт Абдуллаєв є й понині. «З боку учасників акції протесту лунають пропозиції звільнити затриманого, не притягувати до кримінальної відповідальності, обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, але це неприпустимо. Хіба це не тиск на слідство?» — це думка Генпрокурора України Геннадія Васильєва.
Що ж до іншої вимоги татар — визнання існування скінхедівського руху в Криму — то, за словами Олександра Домбровського, тут не варто загострювати ситуацію. «Коли я вийшов до пікетувальників, — згадує Олександр Олександрович, — то намагався їх запевнити, що вони самі провокують появу так званих скінхедів. У Криму є окремі молодики, які одягаються «відповідно», стрижуться, поводяться, —це факт. Але це не організований рух скінхедів, як, скажімо, у Великобританії, Росії. Так звані «кримські» скінхеди — це одинаки без ідеології, без свого лідера, без програми. Кримські татари роблять цим хуліганам «реверанс», визнаючи їх як явище. І якщо вони не припинять так себе поводити, то дочекаються і скінхедівської ідеології, і лідера, і справжнього руху». А за інформацією меджлісу, рух скінхедів у Криму таки існує. Спочатку ці молодики сплюндрували пам'ятник жертвам депортації в Сімферополі, потім ледве не втопили в Салгірі 10-річного хлопчика-татарина, побили кількох студентів. Свідки сутички в барі «Котон» твердять, що саме скінхеди вдарили ножем хлопця- кримського татарина.
У зв’язку з «татарським конфліктом» у Сімферополі порушено дві кримінальні справи. Перша — у зв’язку з нападом на кримського татарина, внаслідок чого він отримав ножове поранення. Друга — за фактом бійки в барі, яку влаштували кримські татари як помсту за побиття свого співвітчизника. За словами Олександра Домбровського, у лікарні наразі перебуває 9 постраждалих відвідувачів бару, троє з них досі у реанімації. Лікарі оцінюють стан цих хлопців як украй важкий.
У Раді Міністрів Криму з приводу інциденту відбулася нарада з участю генерального прокурора України Геннадія Васильєва, представників меджлісу, а також заступника голови Верховної Ради Криму Ільмі Умерова, голови республіканського комітету у справах національностей і депортованих громадян Сервера Салієва, муфтія мусульман Криму Еміралі Аблаєва. Учасники переговорів дійшли висновку, що і в першій, і в другій справі, незалежно від національної приналежності, необхідно знайти винних, затримати їх і довести справу до суду.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
