«Ми давно виношуємо ідею європейського об’єднання в’язнів–жертв нацизму. Щоб разом боротися за наші права і доносити молоді, що жахіття, яке ми пережили, не має повторитися», — каже член бюро Української спілки в’язнів–жертв нацизму Надія Слєсарєва. Цього літа вона побувала у столиці Словенії Любляні на першому Європейському конгресі вигнанців та біженців — жертв фашизму та нацизму в 1920—1945 роках. У конгресі взяли участь близько 5000 делегатів з 11 європейських країн: Австрії, Боснії та Герцеговини, Польщі, України, Словаччини, Сербії, Франції, Росії, Хорватії та Чехії. У різних країнах вирішення проблем людей, що постраждали від нацизму відбувається по–різному. Скажімо, в Україні лише зі здобуттям незалежності в’язні були визнані повноцінними громадянами і отримали певну компенсацію за роки знущань і рабства.