Формула Мовчана

«Сумую, що так швидко пролетів час, і радію, що не так багато його змарнував», — про двоякий настрій свого дня народження за хвилину до початку творчого вечора в Українському домі зізнається Павло Мовчан, поет, публіцист, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, політичний і громадський діяч, лідер Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат. У середу в колі близьких по духу йому людей з музикою, віршами і великими букетами соняхів ювіляр відсвяткував своє 70–річчя. Про політику не говорили. Свято з самого початку наповнилося поетичною реальністю — сестри Тельнюк заспівали для ювіляра нову пісню «Все буде просто. Все буде, як зорі на небі», на яку надихнула артистів поема Мовчана «Мури». Ніна Матвієнко з дочкою Антоніною в подарунок принесли старовинні балади. Свої вірші подарувала Лариса Кадирова, її вправно доповнила Галина Стефанова під мелодію від Національного ансамблю солістів «Київська камерата».

«Я намагався працювати завжди і всюди. Чи можна було зробити більше — поза сумнівом, чи можна було бути іншим — ні, тому що час вимагав послідовного визначення між брехнею і правдою, і звідси складалася власна доля. Якщо людина принципова і не вибирає компроміси, вона собі її ускладнює», — підсумував свій 70–річний шлях Мовчан. Його здобутки важко не помітити. Останні два десятиліття Павло Мовчан був депутатом п’ятьох скликань, організатором багатьох політичних, громадських, культурних акцій, оратором. Тож орден князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня від Віктора Ющенка, який на вечорі Павлові Мовчану вручив заступник глави секретаріату Президента України Юрій Богуцький, надзвичайно личив винуватцю свята на його багатій вишиванці.

Багато теплих слів про ювіляра було сказано як про лідера Всеукраїнського товариства «Просвіта» (головує з 1991 року) і народного депутата України. Однак для лауреата Національної премії ім. Шевченка Михайла Слабошпицького, який знає Мовчана все своє життя, він передовсім — поет. «Двадцять років не виходили його свіжі поетичні книги. Я думав, що Мовчан замовк, мав сумний привілей забути, що він поет. Але за кілька місяців до 70–річчя раптом у газетах з’явилися його нові вірші. У видавничому центрі «Просвіта» ось–ось вийде його нова книжка «Ти». Виявляється, в останні роки він знову писав і пише. Мовчан — поет осібний, без покоління, зі своєю ритмікою, філософською думкою. Він — поет не розповідний, говорить формулами, за якими ми бачимо справжню реальність. Сьогодні ми можемо тільки порадіти, що активний політик і громадський діяч Павло Мовчан не заступив першокласного поета Павла Мовчана, який завжди належав до тих, хто визначає обличчя української літератури», — усміхається Михайло Слабошпицький і дружньо потискає руку говіркому Мовчану.