«За одягом жінки можна було «прочитати» її біографію, визначити місце проживання, сімейний стан. У народі одяг вважався своєрідним паспортом людини», — розповідає завідувачка відділу декоративного мистецтва Сумського художнього музею Людмила Федевич. Різні плахти, пояси, головні убори, а що вже вишиванки — то справді цілий всесвіт. Упорядники виставки «Архаїчні витоки народного жіночого вбрання Сумщини», що відкрилася у Художньому музеї імені Никанора Онацького, розмістили сорочки так, ніби в однієї вишиванки виросли крила — з різними візерунками, техніками, відтінками. Відмінності у вбранні справді помітні — немов для кожної місцевості одяг створював окремий модельєр.

Зінаїда Караван четвертий рік очолює Славутську районну організацію Українського товариства мисливців і рибалок. До того працювала єгерем. За період жіночого керівництва всуціль чоловіча організація зросла вдвічі і зараз налічує 659 членів, об’єднаних у 24 первинні колективи. Очолюють їх також люди дбайливі та відповідальні — голови сільрад, директори шкіл, спеціалісти сільського господарства. Надійними помічниками пані Зінаїди є і 26 громадських інспекторів, які спільно з міліцією борються з браконьєрством — влаштовують рейди, проводять роз’яснювальну роботу серед населення. Сама ж вона чи не найголовнішим у роботі вважає тісний зв’язок із людьми. Керівник знає кожного члена товариства, а також, де він живе, чим переймається. Це дозволяє швидко підняти мисливців на будь–яку корисну справу.

Напередодні Дня Перемоги у найбільшому з верховинських сіл Закарпаття — Колочаві — відбулася акція національного примирення ветеранів, які під час Другої світової війни воювали по різні боки фронту. Оскільки Закарпаття тоді входило до складу гортіївської Угорщини, то багато краян силоміць мобілізували до цієї союзної Гітлеру армії. Вони полягли під її прапорами. Зокрема, друга угорська армія майже повним складом загинула у луці Дону наприкінці 1942 р.

Незважаючи на досить прохолодну погоду, до Хотина з самого ранку з’їжджався народ. Травневі свята збіглися з відкриттям туристичного сезону на базі знаменитої Хотинської фортеці — одного з семи чудес України. Улюблене місце відпочинку багатьох буковинців давно приваблює своєю історичною цінністю туристів не тільки з України, а й з–за закордону. Тож на відкриття приїхали автобуси з туристами з Польщі, а також Києва. Гостей розважали шотландські лучники, команда Робіна Гуда, лицарі Камелоту, українські козаки. Своє мистецтво демонстрували майстри народної творчості, а на виставці–продажу кожен охочий міг придбати вишиванку, глечик, плетені речі чи вироби з дерева. А відомий на Буковині віртуозник глини на прізвище Гончар із села Кобалчин на Сокирянщині Чернівецької області провів майтер–клас, де продемонстрував, як ліпити горщики та тарелі.