Звістка, що в селі Беєвому Липо­водолинського району в страсну п’ятницю церкву захопили сектанти, пролунала гучно. Місцеві представники Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) звинуватили у захопленні Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), а заразом — і владу. Були й трепетні подробиці: голова агрофірми зачинився у храмі й не давав проводити богослужіння. А на порталі «Єдіного отєчєства» повідомили навіть, що храм «безбожники» осквернили не лише власною присутністю, а й «продуктами життєдіяльності».

Метушливою видалася Ве­ликодня ніч у райцентрі Городня Чернігівської області. Після опівночі, коли віруючі мешканці містечка стояли у церкві, наряд місцевої міліції патрулював вулиці. На міському стадіоні правоохоронці помітили двох підозрілих невідомих. Вони, криючись, несли металевий сейф. Коли міліціонери підійшли до «несунів», щоб дізнатись, звідки і куди вони тягнуть важку ношу та ще й у святковий вечір, хлопці несподівано вчинили відчайдушний опір, накинувшись на правоохоронців. Один із кулаками, а інший звідкись дістав металевий прут. Зав’язалась бійка. Міліціонерам довелося викликати підмогу і добряче постаратись, щоб приборкати супротивників.

На Буковині вшанували пам’ять колишнього мера міста, тоді примара, Траяна Поповича (1892—1946), який давно вже став героїчною особистістю в Румунії та Ізраїлі. За роки свого правління в місті у період румунської окупації в 1941—42 роках він здійснив справжній подвиг, врятувавши від загибелі 20 тисяч євреїв, яких мали депортувати до Трансністрії. Траян Попович народився у селі Рушій Мєністіоарей Сучавського повіту. У 1908 році він незаконно перетнув австро–румунський кордон. Коли почалась Перша світова війна, пішов до румунської армії, де й прослужив до кінця війни. За освітою Траян Попович був адвокатом.