Театр одного актора і п'яти статистів

12.03.2004
Театр одного актора і п'яти статистів

Карикатури з сайту «Grani.ru».

      Після заяви Івана Рибкіна про відмову від участі у виборах на президентських перегонах у Росії залишилося шестеро кандидатів. Хоча, як насправді, то ні про яку змагальність не йдеться. Фаворитом виборів є діючий президент Володимир Путін, якого підтримують, за різними опитуваннями, від 70 до 80 відсотків росіян. Ніхто не має сумнівів, що14 березня Путіна оберуть на другий термін. Його найбільш серйозні суперники: 55-річний комуніст Микола Харитонов, 43-річний лівий націоналіст Сергій Глазьєв та 48-річна лібералка Ірина Хакамада — можуть розраховувати, відповідно, на п'ять, чотири і два відсотки голосів виборців.

      Упевненість у перемозі Путіна зробила цю кампанію млявою. Так, якщо на початку січня бажання взяти участь у виборах декларували приблизно 70 відсотків росіян, то з кожним наступним тижнем ця цифра зменшувалася на два-три відсотки. Кремлівські аналітики перелякалися, що явка може не скласти 50 відсотків і вибори будуть визнані недійсними, тому почали вигадувати, як надати сірій кампанії хоч якогось колориту.

      Таким ходом стала несподівана зміна уряду. «Путін не хотів відправляти уряд у відставку перед виборами, але його змусили до цього обставини. Необхідно було замилити людям очі та показати, що у нас ще існує якесь політичне життя. В іншому випадку, люди могли б просто не прийти до  виборчих урн. Відставка уряду — це створення штучної інтриги там, де її взагалі не існує», — пояснює відомий російський публіцист Леонід Радзіховський. Адже, згідно з Конституцією Росії, після виборів уряд повинен сам подати у відставку незалежно від їх результатів.

      Кампанія за переобрання Путіна у підконтрольних Кремлю державних ЗМІ була настільки нахабною, що Ірина Хакамада та Сергій Глазьєв також погрожували, що знімуть свої кандидатури, оскільки вибори перетворилися на фарс. Лідер демократичного «Яблука» Григорій Явлінський двічі брав участь у президентських виборах — 1996 та 2000 років, — але цього разу визнав, що немає сенсу витрачати сили та кошти, позаяк результат наперед відомо. Він та його партія ще три тижні тому закликали своїх прихильників бойкотувати вибори. «Увесь державний апарат, ЗМІ та місцеві адміністрації працюють на користь Путіна», — пояснив свої мотиви Явлінський.

      Формально Володимир Путін відмовився від ведення виборчої кампанії на державних телеканалах, але фактично не сходив з екранів трьох головних телеканалів (ГРТ, РТР та НТБ), які ретельно звітували про кожен крок президента. Найбільш показовим прикладом «нейтралітету» головних російських телеканалів став випадок на самому початку виборчої кампанії, 12 лютого, коли телеканал «Росія» перервав випуск новин, аби вести прямий репортаж з актової зали Московського держуніверситету про зустріч Путіна з 300 своїми довіреними особами. Під час зустрічі, яку висвітлювали приблизно 600 журналістів, Путін кокетливо заявив, що йому не подобається підсунута депутатами-підлабузниками з міста Іваново ідея збільшення президентського терміну до семи років, бо «якщо увесь цей час працювати з повною віддачею, то можна збожеволіти». Але при цьому кандидат заявив, що готовий працювати президентом вісім років. Під час цієї зустрічі стався доволі показовий казус. Одна зі співробітниць президентської прес-служби оголосила в мікрофон: «Оскільки ви будете брати участь у заході за участю кандидата в президенти, то запитання ставити не потрібно».

      Слідом за РТР цей репортаж повторили інші провідні телеканали. Коли ж Ірина Хакамада запротестувала з цього приводу, то ЦВК визнала, що порушення закону про рівність прав та можливостей кандидатів не сталося, бо телебачення «транслювало звіт про діяльність голови держави». Щоправда, голова ЦВК Олександр Вешняков усе ж зазначив: «На мою думку, федеральні телеканали перебрали міру». Майже щоденно у випусках новин трьох згаданих вище російських телеканалів проходили сюжети про дешеві кредити для молодих сiмей, про мільйони квадратних метрів новозбудованого житла, про майбутнє підвищення пенсій, а міністерство сільського господарства «випадково» здійснило в цей час інтервенцію на ринку зерна з метою здешевлення перед виборами ціни на хліб.

      55-річний Харитонов є одним з п'яти потенційних суперників 51-річного Путіна. Те, що цьому агроному та колишньому лідеру фракції аграріїв у Думі також надали прямий телеефір, не є випадковістю, бо він є полковником запасу ФСБ. Харитонов вславився тим, що започаткував у Думі кампанію за повернення на Луб'янку пам'ятника Феліксу Дзержинському. Російські політаналітики на початку виборчої кампанії ставилися до Харитонова доволі скептично, але цілком несподівано він почав набирати «у  вазі» і може посісти на виборах друге місце після Путіна, можливо, з 5-6 відсотками голосів. Повними аутсайдерами виборів є голова Ради Федерації, 51-річний Сергій Миронов та колишній спортсмен, 52-річний Олег Малишкін, який висунутий популістами з ЛДПР Володимира Жириновського. Остання постать є особливо карикатурною — цей колишній голова особистої охорони Володимира Вольфовича  минулого року потрапив у автомобільну катастрофу і залишився напівглухим, тому не зовсім розуміє, що відбувається навколо нього. Не краще виглядає в очах мислячих виборців Сергій Миронов, який постійно заявляє, що найкращим кандидатом у президенти є його давній патрон Володимир Путін.

      Як би не назвати суперників Володимира Путіна — чи то підсадними качками, чи то статистами у чужій грі, — але зрозуміло одне:  вони мають створити уявлення, що демократія в Росії розвивається, демократичні інституції працюють, демократичні закони діють.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>