Учора у Мадриді приблизно о 7.30 ранку сталася серія вибухів, які пролунали майже одночасно в трьох переповнених потягах, якими іспанці добиралися до роботи. Щонайменше 173 особи загинули та більше 600 отримали поранення — такі дані про кількість жертв подала вчора в пообідню пору агенція «Рейтер» із посиланням на іспанські органи безпеки. Хоча не було жодного попередження про замахи і ніхто не взяв на себе відповідальність за їх організацію та здійснення, офіційний Мадрид покладає вину на баскську терористичну організацію ЕТА, яку США та ЄС внесли до списку найбільш небезпечних терористичних груп світу. Починаючи з кінця 60-х років, від рук терористів ЕТА загинули більше 850 осіб. Учорашній замах був найбільшим та найстрашнішим за всю історію існування цієї організації.
Речник іспанського уряду Едуардо Заплана назвав замахи «атакою на іспанську демократію», оскільки вони були здійснені за 72 години до початку недільних парламентських виборів. Імовірно, мета терактів — дестабілізація ситуації у країні та перенесення виборів.
Бомби вибухнули в міжміському швидкому потязі на вокзалі Аточа, розташованому в центрі іспанської столиці, та у приміських потягах на станціях Санта-Еухенія і Ель-Позо, в південно-східному передмісті Мадрида. З вокзалу Аточа, де також знаходиться станція метро, побоюючись можливих наступних вибухів, евакуювали людей. Усе вказує на те, що ЕТА прагнула «гучно заявити» про себе перед виборами. Минулого місяця іспанська поліція заарештувала за 140 кілометрів від Мадрида двох членів цієї організації, які везли до столиці на вантажівці 500 кілограмів вибухівки. У грудні минулого року за щасливого збігу обставин вдалося знайти та знешкодити 25-кілограмову бомбу в потязі, який прямував iз Сан-Себастьяна до Мадрида.
Ось на такій трагічній ноті наблизилася до завершення виборча кампінія в Іспанії. Очікують, що на тлі хороших економічних показників, стабільних темпів зростання економіки правляча Народна партія виграє вибори і залишиться при владі. В Іспанії виборчі кампанії завжди були брудними, а значна частина з 34,5 млн. виборців приймала остаточне рішення за тиждень перед виборчим днем. Не є винятком і нинішня виборча гонка. Політичні опоненти переконували іспанців не в тому, що їхня партія краща, а що їхні суперники гірші. Іспанська ліва опозиція вела кампанію звинувачень проти консервативного уряду. На прем'єр-міністра Хосе Марію Азнара покладали звинувачення в тому, що він втягнув країну у війну в Іраку всупереч волі іспанського народу, а у внутрішній політиці ігнорував потреби бідних. Утім ліва опозиція замовчує, що на час вступу 1986 року до ЄС Іспанія була однією з найбідніших країн Європи, а за останні вісім років, коли при владі стоїть консервативний уряд, країна має найкращі в Європі показники економічного зростання — в чотири рази вищі, ніж в інших країнах ЄС. Саме тому період правління консерваторів у Іспанії охрестили «тореадорськими роками». Та будь-що хороше має темний зворотний бік, тому опозиції також є за що зачепитися. Доходи пересічного іспанця досі на 13 відсотків нижчі середніх по ЄС, рівень безробіття (особливо серед молоді) є одним з найвищих у Союзі — 11,2 відсотка. Хоча ще десять років тому він сягав 24 відсотків.
Ймовірно, що «Партідо Популар» таки виграє недільні вибори, хоча і з меншою перевагою та меншою кількістю місць у парламенті. Ймовірно, що прем'єр-міністр Хуан Марія Азнар виконає свою обіцянку і піде з політики, але його наступник Маріано Рахой просто приречений прямувати рейками свого попередника. І жодні теракти не звернуть його з цього шляху.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
