У понеділок у Центрі Курбаса відключили опалення. Ініціатори такого «прояву кризи» навряд чи знали, що саме цього дня тут поминатимуть режисера Дмитра Лазорка. Та холод, який відразу заполонив приміщення Центру, не лише дратував своєю настирливістю, а й... підкреслював емоції вечора пам’яті. У центрі зали — стіл, запнутий чорним полотном, свічка й портрет Лазорка, квіти й розкидані по підлозі пелюстки троянд. І холод...Той самий холод, який затремтів у душах усіх, хто працював, товаришував із Дмитром і довго не хотів вірити у звістку про його смерть.

Черкащани вшанували свого відомого земляка — автора пісні–реквієму «Степом–степом...», письменника Миколу Негоду, назвавши його почесним громадянином Шевченкового краю. На жаль, Микола Тодосійович, котрий написав багато інших пісень, 12 поетичних збірок, драматичну поему «Дума про Кобзаря», історичну драму «Гетьман», романи «Холодний Яр», «Отаман Мамай», «Божа кара», не дожив до цієї урочистої миті. Торік він помер на 81–му році життя. Тож нагороду в Черкаській обласній раді вручили його дружині — Лідії Терентіївні.

Тогорічну обіцянку проводити джазові фестивалі в місті щовесни меломани були готові пробачити Харківському театральному центру як таку, що не можлива з об’єктивних причин. Мовляв, нічого не вдієш — криза, почекаємо кращих часів. Коли ж на міських афішах з’явилась програма нового фесту, їй зраділи вже тому, що збереження започаткованої традиції у смутні часи, без сумніву, варте поваги.