Реабілітації — підлягають!

Виставка в Кіровоградському обласному художньому музеї «УПА: Історія нескорених» сколихнула громадськість обласного центру. Ще до початку виставки комуністи закликали ігнорувати її проведення і об’єднатися на захист «зганьбленої пам’яті наших дідів і прадідів». А вже відкриття експозиції пікетувало кілька десятків прихильників Компартії . Водночас під стінами обласного художнього музею зібралося і кілька десятків представників націоналістичних організацій.

Пересувна експозиція є частиною масштабного проекту Галузевого архіву Служби безпеки України та Центру дослідження визвольного руху, присвяченого оприлюдненню розсекречених архівних документів. Кіровоград — дев’ятнадцяте місто, в якому вона відбувається. Унікальність виставки, що до її проведення робоча група СБУ в Кіровоградській області та історики провели величезну архівну і пошукову роботу на території регіону, дослідивши сотні справ.

Виявилося, що в усіх районах області були осередки ОУН, у західних — боївки УПА. Оунівці в центральній Україні створювали осередки «Просвіти», каси взаємодопомоги, відкривали українські школи, видавали газети, всіляко підтримували українців. Звичайно, активними учасниками націоналістичного руху були члени похідних груп ОУН. Але фактично в кожному районі активістами руху були і місцеві мешканці. Так, одним із керівників підпілля у Кіровограді був Михайло Добровольський. На його квартирі по вулиці Гоголя збиралися зв’язкові з усієї області. Будучи офіційно головою земуправи, Михайло писав статті до української преси, був членом ради довіри в касі взаємодопомоги. Підтримували батька і дружина з дочкою, за що після поверненя радянської влади, їх засудили на 10 років таборів. Сам же Михайо Добровольський після увязнення в Бухенвальді повернувся в Україну, де відразу був арештований і на ті ж 10 років потрапив до радянських таборів.

В Олександрівському та Знам’янсь­кому районах лишилися живими учасники відомої Холодноярівської республіки, які відразу включилися в роботу націоналістичного підпілля. Під час роботи над виставкою вперше знайшли документальні підтвердження зв’язків підпілля з Юрієм Горліс–Горським — автором книги «Холодний яр», який на той час збирав матеріали для видання своєї другої книги. Вдалося знайти і документальні підтвер­дження нових сторінок із біографії відомого оунівця, одного з чотирьох керівників УПА «Захід», — Степана Глібова. Виявляється, у 1942 і 1943 році він перебував на Кіровоградщині. Спочатку в тодішньому Піщанобрідському районі, пізніше — створює групи УПА в Олександрівському районі. Керуючи підпіллям цілого регіону, неодноразово зустрічається з Василем Куком. Всього в Кіровоградському обласному архіві зберігається 13162 справи репресованих за націоналістичну діяльність. У 1943 році багатьох оунівців арештували німці. Після повернення з німецьких концтаборів більшість з них потрапила до таких же установ, тільки радянських.