«Широкоплеча» мода

Світові фешн–експерти очікували, що криза принесе моді свої дивіденди у вигляді нових ідей, форм, нових образів. Після чотирьох головних тижнів моди — у Нью–Йорку, Мілані, Парижі й Лондоні — стало зрозуміло, що новий Діор чи «нові бельгійці» не з’явилися, і мода найближчим часом піде второваною стежкою. Український тиждень моди, який проходив із 12 по 17 березня, закріпив світові тенденції і підтвердив слова голови оргкомітету UFW Ірини Данилевської, яка напередодні прогнозувала, що вітчизняні дизайнери чітко поділяться на дві групи — одні зроблять максимально носибельні колекції, щоб продати речі і вижити під час кризи, зберегти бізнес, а інші, користуючись спадом продажів, відірвуться по повній у творчості. Хороші, трендові і свіжі речі, до речі, були і в тих, і в інших.

Музика в камені? Ні, у вовні

Що ж прийде на зміну весняно–літній моді на Америку, комбінезонам, бежевому кольору, металевому блиску і сукням на одне плече? Тенденція до архітектурних форм, яка зародилася два сезони тому, досягла свого піку — більшість дизайнерів, особливо молоді, які ще не виробили власного почерку, але до останнього шва вивчають колекції західних трендсеттерів, показали жорсткі форми: об’ємні короткі спідниці, графічні рукави, жорсткі складки і буфи, сукні–пальта — відповідно всі «архітектурні моделі» пошиті з грубих, цупких тканин, які добре тримають форму. Чудово показала об’єм Ірина Каравай — її короткі спідниці–дзвони, пальто–безрукавка, сукні сиділи на моделях ідеально, а в поєднанні з м’якою лінією плеча, ажурним трикотажем, струмливими шовковими брюками давали точний портрет сучасної жительки мегаполісу: чітка, жорстка і жіночна. Образ доповнювали великі пухнасті кульки–сережки, лосини, переплетені на щиколотці, кольорові трикотажні рукавички–мітенки і, як завжди, прекрасні аксесуари від Каравай — цього разу намиста «пузирились» нагромадженням кульок — коралових, світло–салатових, чорно–біло перламутрових. На відміну від більшості колекцій, де домінував чорний колір, Ірина показала фанастично красиві поєднання гірчичного з золотим, ніжно–рожевого з перламутрово–сірим, чорний із димчастою морською хвилею, окремо яскраво–червоний (жінка в червоному завжди красива, переконана дизайнерка).

Оксана Караванська представила хороші розробки своїх улюблених пальт — із тривимірними об’ємами, фантастичні форми з ребристими геометричними лініями в Україні ще не робив ніхто. Дизайнерка, яка недавно закрила бутік на Хрещатику, але невдовзі збирається відкритися в іншому місці, сказала, що 3–D–ідеї в повному обсязі втіляться в її наступній колекції, присвяченій трипільській культурі. На виставці в Парижі цією ідеєю дизайнерка змогла зацікавити французьких партнерів і на наступний рік Караванська готує великий проект–показ древньої праукраїнської цивілізації в моді по зам­ках Франції, а згодом і в українських зам­ках. Держава до цього не причетна, наголосила львів’янка. До речі, про великий етнічний проект оголосила на Тижні і Лілія Пустовіт, спеціально для нього вона прослухала багато лекцій про магічні властивості української вишивки, її функції як оберега, містичні значення, і на цьому підґрунті навіть пообіцяла запустити демократичну етнічну лінію, починаючи з футболок і аксесуарів.

Дуже яскраву африканську колекцію з контрастами форм, експресивними глибокими кольорами, оригінальним декором показала Олена Буреніна. Її конструктивна «фішка» — акцент на вигинах жіночого тіла, але акцент гіпертрофований, підсилений об’ємними валиками, каркасними спідницями. Пишні стегна підкреслювали плодючість жінки, стійки–коміри і стійки на обрізаних по лінії плеча пальтах підкреслювали високу шию, силует у силуеті підсилював ефект жіночих пропорцій. Багатошаровість, поєднання облягаючих гольфів з об’ємними спідницями, вузьких брюк із фантазійними, драпірованими блузами з джерсі або шифону — створюють химерні ансамблі вільної від умовностей жінки. Без «африканських шароварів» — етнопринтів, вишивки, пістрявих орнаментів, тільки за допомогою правильного поєднання кольорів — темно–синій, коричневий, жовтий, зелений, вохристий, і культурно стилізованих силуетів Буреніній вдалося створити захід сонця в джунглях або присмерки в жаркій чорній столиці. Олена Буреніна не схожа на жодного українського дизайнера і важко підібрати їй «асоціативного колегу» на світових подіумах, тим то вона й цікава моді, крім свого неймовірного фанатизму і відданості дизайну одягу.

Маленька сукня

Ксенія Марченко для X’U потішила молодих і неконсервативних фешіоністів, її колекція «Холодна зима» — «чумовий» мікс мінімалізму і гранжу. Зворушливі образи хлопчиків у футболках із хутряним коміром і дівчаток у сукнях–пальтах із норкою, шубах із коротким рукавом прямокутного силуету дуже органічно виглядають у павутинні великого міста. Другий блок колекції, схоже, шився під девізом «До чого ще можна пришити низ» — таким чином вийшли сукня–піджак, сукня–футболка, сукня–кардіган. М’які, неагресивні матеріали — вовна, мохер, войлок, шифон, габардин і нейтральні кольори — сірий, святло–коричневий, бежевий, глибокий синій розбавляють яскраві насичені червоний, чорний і жовтий. Ксенію надихали картини російських авангардистів 20–30–х років, і три останні кольори вона ніби списала з картин Малевича, а спідниця з імітацією « Чорного квадрата» Малевича — пряме посилання на першоджерело.

Практично вся колекція X’U витримана в довжині міні, і це теж беззаперечний тренд наступного сезону. Оскільки світові дизайнери активно перелопачують і цитують моду 80–х, без міні–спідниць узимку не обійтися. Слава Богу, вони не виглядають так феєрично, як автентичні з 80–х, це, як правило, спідниці–діжечки, спідниці–дзвони або популярні міні–сукні прямого силуету або з тією ж об’ємною спідницею. Без такої сукні, схоже, не обійтися жодній модниці. Колекцію таких суконь (фірмово геометричних) показав грузинський дизайнер Автанділ Цквітінідзе, феєрично поєднавши в них чорний шовк із синім, чорнильно–фіолетовим, додавши чорних пайєток, горизонтальних стрічок і металеві блискавки поверх, дуже ніжно виглядали шовкові двоколірні сукні кольорів беж і nude зі смугами акуратних рюшів. Доповнювали образ кольорові прозорі гольфи з чорними стрілками. Геометричні приталені сукні чорні й сірі слід шукати і у готичній колекції KAMENSKAYAKONONOVA — нових улюблениць модного Києва, вони зіграли на контрастах матових і блискучих структур, використали вічний готичний прийом — гострі деталі: підкреслили плечі, графічно виділили ліф, декором деяких суконь стали горизонтальні стрічки. У цій грамотній і модній колекції найкомерційнішими, підозрюю, стануть білі майки з готичним малюнком, зробленим художником Андрієм Давидовським, трикутні шапочки і готичні металеві аксесуари з чорними стрічками.

Акценти, які видають модницю

Акцентований рукав — ще один незаперечний доказ того, що ви слідкуєте за модою. По–перше, у 80–ті, які всі дружно цитують та інтерпретують, підкладні плечі були хітом, по–друге, не було на UFW дизайнера, який би не показав перебільшені плечі. У колекції Олени Ворожбит і Тетяни Земськової це рукави–реглани в костюмах з металевим відблиском (привіт футуристам), у Тетяни Іващенко для «Текстиль–Люкс» — бездоганний чоловічий піджак з розширеними плечима, який дизайнерка поєднала з офісними шортами до середини коліна, у KAMENSKAYAKONONOVA — гострі плечі або рукави–дзвони. Другий варіант модного плеча — м’яке, драпіроване, — такі показали Земськова–Ворожбит, Ірина Каравай, цей елемент присутній в чудових чорних вечірніх сукнях Оксани Караванської, де плечі виділені ніжними шифоновими плісированими трикутниками.

Продовжують залишатися у списку трендів прозорі фактури. Колекція лондонської українки Олени Доленко в програмі Fresh Fashion майже повністю побудована на шифонових сукнях і поєднаннях шифонового верху і шифонового низу — подекуди в силуеті Lanvin, подекуди у власному оригінальному крої. Дуже гарне поєднання кольорів — темно–фіолетовий із темно–зеленим, темно–синій із коричневим, болотяний із золотим. Про прозорі блузи в чорно–біло–сіру клітинку від Земськової–Ворожбит ми вже писали, не слід забувати, що в них були й такі ж сукні. Прозорі майки–сітки і сукні–сітки з пайєточними квітками продемонструвала трикотажна марка Rito, звісно, поверх якоїсь щільної, непрозорої основи. А от прозорі спідниці від Оксани Караванської — це не подіумне шоу. «У мене є такі клієнтки, які будуть носити прозорі спідниці на нижню білизну, для них я й показала свої моделі, які насправді дуже трендові», — сказала прокурор українського «Модного вироку».

Тримаються на гребені моди комбінезони — вони ж і в 80–х лідирували (Олексій Залевський, Олена Буреніна), маленькі, приталені шкірянки–косухи — найкраще їх поєднали з романтичними сукнями вільного крою Вікторія Чикулай і Людмила Седляр, ділові костюми, адже в кризу в моду повернулася жінка, яка працює, — ностальгійні ділові костюми з елегантних 60–х треба шукати у Тетяни Іващенко, а актуальні двоколірні брючні комплекти вільного силуету — у Лілії Літковської. Практично в усіх колекціях у малих дозах присутнє хутро — як акцент, а не мета.

Вітчизняні інтернет–магазини активничали на прес–конференціях, закликаючи дизайнерів продаватися в мережі, а дизайнери покладають великі надії на місцевих байерів, яким у нинішній економічній ситуації стає не дуже вигідно продавати імпортні речі — з валютою самі знаєте що робиться. Економіка має зробити наших байерів більш патріотичними?

ДО РЕЧІ

Оргкомітет UFW уперше оголосив акцію «Фешн–патріот», закликаючи гостей приходити в одязі від українських дизайнерів, а тим, хто не має патріотичного прикиду, купити набір «фешн–патріота», куди входили модний бук Залевського, сумочка від Каравай, хустинка від Пустовіт, журнал «Сезони моди» й анонсний буклет UFW. Дизайнери, стилісти, медіа–партнери креативили найкращий плакат на тему української моди — 21 постер повезуть на Holiday Fashion Week в Одесу.

На заключній вечірці найпатріотичнішими «фешн–патріотами», які зробили найбільший внесок у пропаганду української моди, визнали фешн–критика Вікторію Зубенко, бізнесмена Андрія Сироту, телеведучу Дашу Шаповалову, телепродюсера Андрія Ногіна, голову благодійного фонду «Мистецька скарбниця» Тетяну Логуш.