Два плюс три...

05.02.2009
Два плюс три...

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

В Апеляційному суді Донецької області відбулося перше засідання за карною справою, порушеною стосовно злочинної групи, учасників якої звинувачують у незаконному заволодінні квартири та здійсненні вбивства з особливою жорстокістю. Причому двоє з трьох підозрюваних — співробітники правоохоронних органів. Один із них виявився колишнім міліціонером, а його напарник на момент затримання ще працював у міліції.

 

Моя міліція мені «обміняє» житло

Детектив навколо квартир бере свій початок наприкінці 2007 року. Один із трійці підозрюваних тоді працював водієм у службі таксі. Проте зі своєю «клієнткою» він познайомився не в салоні авто, а біля однієї з «наливайок». Якось увечері він звернув увагу на жінку похилого віку, яка купувала горілку на розлив. Випадкове знайомство виявилося дуже багатообіцяючим. Адже самотня жінка, котра зловживала алкоголем, мала однокімнатну квартиру в центрі Донецька, де проживала разом зі співмешканцем.

Ідею заволодіти помешканням таксист потім пояснював слідству просто: людям, які безпробудно пиячать і мало чим відрізняються від бомжів, квартира ніби й ні до чого. Особливо якщо ця квартира в престижному Ворошиловському районі. Мовляв, подібний спосіб життя можна вести й десь у віддаленому від центру районі.

Наодинці, безперечно, провернути таку «операцію» складно. Тож спільниками таксиста стали двоє знайомих сусідів. Цікава деталь — «квартирозаклопотаний» донеччанин поділився своїми намірами заволодіти житлом не з представниками злочинного світу, а навпаки. Бо на його пропозицію відразу пристали двоє правоохоронців — колишній міліціонер і ще «діючий». Однокімнатне помешкання вирішили «переписати» на колишнього. Але як виманити людей із квартири? Трійця обрала цілком «легальний» спосіб — переїзд власниці в інше місце. Посередником став таксист. Господарці квартири пообіцяли купити житло на околиці обласного центру, а різницю між ціною віддати готівкою. Остання деталь, зрозуміло, для жінки та її співмешканця була чи не найголовнішою.

Щоб усе пройшло якнайшвидше, третій компаньйон — діючий працівник міліції — узявся «зробити» жінці новий паспорт (старий вона загубила) і взагалі посприяти оформленню потрібних документів.

Був «претендент» — і немає...

У березні минулого року договір купівлі–продажу однокімнатної квартири нарешті було укладено і завірено в нотаріуса. Та, звісно, обіцяних грошей господарка помешкання не отримала. «Вони з самого початку замислили ніякого житла їй не купувати і грошей за квартиру не повертати», — наголосив «УМ» слідчий з особливо важливих справ прокуратури Донецька Сергій Ушенко.

Але безперешкодно заволодіти квартирою не вдалося. Трійця не знала, що в жінки, яка опинилася «на дні», був знайомий, який узявся утримувати її до смерті взамін на отримання у власність тієї ж квартири. І смерть була не за горами — господарка квартири після викриття афери внаслідок переживань та ще дужчого зловживання спиртним померла від серцевого нападу.

Прикметно, що двоє правоохоронців–«покупців» квартири не забували про свої професійні навички. Зокрема, доки жінка ще була жива, вони найняли «шпика», який слідкував за майже кожним кроком обдуреної донеччанки. Пояснювали це тим, що вона в них у розшуку, а в самих за нею стежити немає часу, бо інших справ «по горло». Коли ж нещасної не стало, з’ясувалося, що першим правом отримати злощасну квартиру володіє співмешканець покійної. Тому міліціонери вже не вагалися: приїхали на чужу дачу, де мешкав потенційний господар однокімнатки, без церемоній заштовхали його до автомобіля і повезли в посадку неподалік Волновахи. Звісно, не для того, аби укласти ще один договір про купівлю–продаж.

«Вони попередньо взяли з собою палицю та бензин, — свідчить слідчий прокуратури Донецька. — Спершу жорстоко побили чоловіка, а потім ще живого облили бензином і підпалили».

Першим оперативники «вирахували» і взяли свого колегу, а потім і водія таксі. А ось колишній міліціонер так замітав сліди, що відшукали його кілька місяців тому аж у Львові. Трохи пізніше всі троє знову зустрілися — цього разу в слідчому ізоляторі. Всім їм тепер пред’явлені звинувачення у здійсненні злочинів за кількома статтями КК України. Зокрема, за статтею 115, ч. 2 («навмисне вбивство, здійснене групою осіб»), ст. 146, ч. 3 («незаконне позбавлення волі чи викрадення людини»), ст. 190, ч. 4 («шахрайство в особливо великих розмірах чи організованою групою»), ст. 365, ч. 3 («перевищення влади чи службових повноважень»). За здійснення згаданих злочинів підозрюваним передбачено найвищу міру покарання — довічне ув’язнення.

... А єдиним претендентом на однокімнатну квартиру в центрі Донецька залишився отой знайомий господарки, який колись брався утримувати її до смерті. Нині він проходить у цій карній справі як свідок.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>