Водночас донецькі обласні статисти втішають тим, що ще два роки тому результати моніторингу були значно гіршими. Адже за минулий рік лелека приніс молодим парам аж на 2,2 тисячі діточок більше, ніж у 2002 році. За словами працівників обласного Управління статистики, збільшення числа народжених пов'язане зі зміною поколінь. Зараз уже підросло покоління кінця сімдесятих і початку вісімдесятих років, які народжувались частіше, ніж теперішні немовлята. Тому 40 відсотків дітей з'являються на світ у 20—24 річних мам. А ще: двоє з трьох новонароджених — це перші діти подружніх пар, і лише кожен третій малюк уже має сестричку або братика і є другою дитиною у сім'ї.

Офіційний сайт Одесько-Балтської єпархії Української православної церкви Київського патріархату (www.eparhia.nm.ru) позавчора зазнав атаки хакерів. Півдня користувачі інтернету не мали змоги ознайомитися з матеріалами розділу оперативних новин церковного життя регіону. Як заявив у інтерв'ю кореспонденту «УМ» глава Одесько-Балтської єпархії єпископ Паїсій, «блокування сайту було для нього очікуваним явищем, оскільки невдоволення фактом становлення Помісної церкви вже неодноразово висловлювали прихильники Російської православної церкви в Україні». Нерідко трибуну для цього надають місцеві ЗМІ, що підконтрольні владним структурам.

На Дніпропетровщині в цьому пересвідчилися на власному досвіді, який тепер мимоволі доводиться вважати гірким. Адже бабаків, як й інших гризунів, знищували нещадно, вважаючи їх ворогами сільгоспугідь. Схаменулися тільки тоді, коли жодної особини не залишилося. А коли вирішили їх повернути назад, то не придумали нічого ліпшого, як закупити бабаків. Завезли їх зі східної частини Харківської області у кількості 150 особин, заплативши за кожну по 150 гривень.

Із цього велетня може напитися чаю близько двох тисяч осіб — габарити дозволяють вмістити в його череві 295 літрів води (або 24 відра). Над цим «дивом» дванадцятьом запорізьким майстрам довелося працювати близько трьох місяців, а його «спонсори», аби виготовити та привезти до столиці унікальний самовар (везли екземпляр у розібраному на три частини вигляді), мали розкошелитися на 10 тисяч доларів. Але, за словами автора проекту, генерального директора компанії «МТЦ-Запоріжжя» Ігоря Чепурного, ідея була того варта. Самовар «Соборний», як його назвали розробники, — найбільший діючий у світі: його висота — 175 сантиметрів, вага — 250 кілограмів (до речі, на виготовлення «пузаня» пішло півтонни латуні). Щоправда, фахівці тульського заводу «Штамп» — всесвітньо відомі виробники самоварів — свого часу виготовили більшу посудину, але це був лише сувенірний, муляжний екземпляр, а український самовар — діючий, працює він на дровах та вугіллі. Рекорд запоріжців вже зареєстрований у Книзі рекордів України. «Ми номінувати його на отримання титулу «Найбільший у світі діючий самовар» і реєстрацію у Книзі рекордів Гіннесса», — розповідає Ігор Іванович. Тому вже найближчими днями запоріжці збираються відправити у Лондон відеозаписи демонстрації самовара та необхідні дані.

Ще кілька років тому на Софійському майдані Києва можна було вільно знімати фільми початку ХХ століття. Згодом поряд із Національним історико-культурним заповідником «Софія Київська» поселився масивний паркінг, а ось тепер над святинею знову зависнув дамоклів меч — будівництво адміністративного 10-поверхового блоку.

Хто з бідою «родичався», той добром багатий! Мешканці невеличкого райцентру Чернігівка, що на Запоріжжі, ні на йоту не сумніваються у тому, що і в наш скрутний час дане твердження не втратило статусу аксіоми.
Типовою у цьому плані є історія Тетяни Кочеткової, уродженки курортного Бердянська. За прожиті чверть віку Тетяна так і не спізнала, що то воно таке — курорт. Попри те, що у Бердянську і досі мешкає її мати. Тетянку вона залишила напризволяще, кинувши її на залізничному вокзалі з засунутим у колготочки свідоцтвом про народження...

Ось у такому вигляді знайшли співробітники міліції на території одного з пунктів збору металобрухту в місті Ясинувата музейний паровоз «кукушка». Як учора повідомила «УМ», експонат нахабно серед білого дня демонтували неподалік території виставкового комплексу «ЕкспоДонбас» у Донецьку, де він стояв, чекаючи відкриття Державного музею історії промисловості України.

Кременчук здавна вважається обласною «столицею» фальсифікату. Насамперед горілчаного. За минулий рік співробітники тамтешньої податкової міліції виявили у наддніпрянському місті десять підпільних цехів, які продукували фальсифіковане спиртне. Ще троє «засвічених» податковими міліціонерами «тіньових» підприємств спеціалізувалися на виготовленні іншої, але не менш сумнівної продукції.

На сьогодні в Україні залишилися дві філателістичні крамниці — в Києві та в Ужгороді. Але нещодавно ужгородська влада вирішила виставити магазин «Філателія» на аукціон. Це викликало протести не тільки серед тих, хто цікавиться марками, а й серед громадськості. На захист спеціалізованої крамниці виступили обласне Управління культури, поштовики. Почався збір підписів за збереження останнього прихистку цього, колись найпопулярнішого, хобі на просторах Радянського Союзу. Адже приміщення обласного товариства філателістів було відібрано владою ще раніше. Невдовзі колекціонери змушені будуть збиратися на вулиці.

Перший із них — директор Дніпропетровського музичного училища імені Глінки, диригент, музикант, композитор, заслужений діяч мистецтв України Микола Шпак — з тяжкою хворобою боровся тривалий час. Інколи навіть ціною неймовірних надзусиль. Зокрема, на традиційному різдвяному концерті української музики оркестрував та аранжував пісню про Україну. Зал, знаючи про стан здоров'я Миколи Олексійовича, вітав мужнього митця стоячи.