Недобудований крейсер «Україна», який залишився нашій країні у спадок від Радянського Союзу, незабаром буде проданий. Про це журналістам сказав перший заступник міністра оборони України Олександр Олійник, повідомляє «Кореспондент». Щоправда, як пояснив «УМ» керівник прес-служби Міноборони України Костянтин Хівренко, прийняття рішення про продаж крейсера не у компетенції оборонного відомства, а уряду або глави держави.
Відмова керівництва України (до речі, вона ще не є стовідсотковою) від цього судна зумовлена, перш за все, тим, що за своїми тактико-технічними характеристиками та озброєністю крейсер не «вписується» у Військово-морські сили нашої країни. За великим рахунком, ракетоносець, який будували свого часу на замовлення Москви, — занадто потужна техніка для України. Мовляв, у кого нам стріляти на відстань 800 кілометрів (для порівняння, найбільша протяжність території України 1300 км)? А охочі купити таку «цяцьку» завжди знайдуться. Займатися збутом крейсера має Укрспецекспорт — державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спецпризначення. Керівник прес-служби компанії «Укрспецекспорт» Олександр Ляшко повідомив «УМ», що наразі ракетоносець перебуває у Миколаєві, він у хорошому стані — 95 відсотків готовності. Однак питання про нове місце прописки потужного крейсера ще не вирішилося: найімовірніше, це буде або Індія, або Китай.
Будівництво ракетного крейсера, який раніше носив ім'я «Адмірал Лобов», почалося на державному підприємстві «Суднобудівний завод імені 61-го комунара» у 1984 році на замовлення Військово-морського флоту Радянського Союзу. З травня 1992 року він «укомплектовується» на замовлення Міноборони України. До речі, подібного класу ракетний крейсер є тільки у Чорноморському флоті Росії. Вартість такого судна «у повному комплекті» на світовому ринку дуже велика (близько півмільярда доларів, а то й більше ). А для добудови «України» необхідно щонайменше 150 мільйонів гривень. Як відомо, наша держава вже має досвід продажу недобудованих суден. Так, у 1998 році Україна вже продала китайській фірмі за 20 мільйонів доларів недобудований авіаносець «Варяг» для перебудування його на розважальний комплекс.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
