Як уже повідомляла «УМ», «тестовий набір», який вітчизняним школярам пропонує Міністерство освіти і науки, найближчим часом збагатиться ще одним — так званим тестом на здібність до навчання у ВНЗ. У Міносвіті, щоправда, майбутнє випробування коментувати не поспішають. В Українському центрі оцінювання якості освіти пояснюють лаконічно: щоб запровадити «тест здібностей», його спочатку необхідно розробити й апробувати. Саме тому в МОНі ухвалено рішення про створення відповідної творчої групи. Нині тривають консультації й переговори з фахівцями щодо входження до цієї творчої ради. Достеменно відомо, що наступної вступної кампанії ніхто абітурієнтів на здібності не перевірятиме: тести просто не встигнуть розробити. А як буде потім?
На розробку нового тесту необхідно, щонайменше, три роки, — кажуть експерти, та десять мільйонів гривень (такий кошторис називали, правда, без урахування фінансової кризи). За словами Ігоря Лікарчука, директора Центру оцінювання якості освіти, тест здібностей, очевидно, створюватимуть за аналогом американського SAT. Адже ті «зовнішні тести», які впровадило Міносвіти, показують рівень знань, а не здібностей. А саме здібності, каже пан Лікарчук, є головними для престижних ВНЗ. Зрештою, «білі плями» у знаннях заповнити нескладно, головне — аби студент був готовий до навчання. Києво–Могилянська академія власний тест на здібності запровадила багато років тому, і, попри колізії з Міністерством освіти, яке під час минулої вступної кампанії наполягало на незаконності такого випробування, від ідеї не відмовилася. «За дві з половиною години ми перевіряємо, чи може абітурієнт переключитися з математики на літературу, з літератури на правознавство, чи зуміє раціонально використати свій час, — пояснює почесний ректор КМА В’ячеслав Брюховецький. — Ми даємо комплексну проблему, яку треба вирішити, застосувавши свої ключові вміння».
Що таке SAT, Ярема Бачинський, керівник Української програми USETI, яка здійснює підтримку зовнішнього тестування, знає з власного досвіду. Свого часу під час цих іспитів йому забракло одного балу, аби вступити в престижний Колумбійський університет. Однак цілком вистачило, щоб стати студентом Нью–Йоркського університету.
Репетиторство перед таким іспитом недоцільне, вважає він. Швидко навчити думати — неможливо. Звичайне «підтягування» абітурієнта результатів не дає. Спочатку бали ростуть, але щойно потенційний студент вивчає необхідний матеріал — результати «заморожуються».
Водночас консультант програми USETI, доктор математичних наук, розробник тестів (SAT, GRE, GMAT) Марк Зельман переконаний: у неосвіченої людини жоден тест не виявить «потенціалу мислення». У Киргизії нещодавно запровадили експеримент, дозволивши вступати до вишів або за допомогою тестів знань, або через тести здібностей. «Перші чотири місяці студенти навчалися гірше, — пояснює він. — Після чотирьох місяців 98 відсотків студентів, які проходили тест на здібності, вже мали кращі успіхи, ніж інші їхні колеги. Такі абітурієнти (переважно з маленьких сіл) тест знань ніколи не склали б».
І хоча в Україні наступні кілька років під час вступу до ВНЗ у студентів перевірятимуть лише знання, експерти переконані: «тест на здібності» їм влаштує життя. Адже в сучасному світі важливо, не скільки рівнянь ти зміг розв’язати, а наскільки вчасно і гнучко зреагуєш на нові життєві обставини.
SAT (Scholastic Assessment Test) — стандартизований тест загальних здібностей було розроблено 1926 року у відповідь на ситуацію, яка склалася після Першої світової війни. Тоді з фронту повернулося багато солдатів, які призабули шкільні знання, але освіти потребували. College Board — рада ректорів найбільших університетів США — розробила інструмент, який би допомагав визначити, наскільки успішно людина навчатиметься в університеті, навіть якщо її знання не відповідають усталеним стандартам. Відтоді за результатами SAT зараховують у найпрестижніші університети США: Прінстон, Йель, Гарвард. Тест охоплює математичну і лінгвістичну складові, які майбутній студент складає окремо. Важливими етапами у розвитку тесту стало запровадження автоматичної обробки відповідей у 1930–х. Це дозволило ефективніше вирішувати питання щодо влаштування у ВНЗ солдатів Другої світової. Кошти на постійну модернізацію й удосконалення SAT надходять із кишень абітурієнтів. За складання тесту вони платять приблизно 40 доларів.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
