Реакція офіційного Києва на некрасиве відсторонення поляками Індустріального союзу Донбасу від приватизації металургійного комбінату «Гута Ченстохова» таки змусила Варшаву задуматися. Так, за повідомленням впливової «Газети Виборчої», польський прем'єр Лєшек Міллер у понедiлок звернувся до міністра держмайна Збігнєва Канєвського з проханням представити всю інформацію щодо процедури приватизації «Гути», аби переконатися, чи справді все відбувалося згідно з правилами. Спонукою до такого вищого «держконтролю» стала суботня телефонна розмова українського та польського прем'єр-мінiстрів, яка відбулася з ініціативи Віктора Януковича і суть та тональність якої неважко уявити. Українці потужно образилися, причому не тільки донецькі українці.

Зимову академію НАТО «Євроатлантична інтеграція: засіб досягнення стабільності», яка розпочалася 1 березня у Львівському університеті імені І. Франка, відкрили гості високого міжнародного рангу — Генсек ОБСЄ Ян Кубіш та міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Учасниками зимової академії НАТО є 55 студентів із Білорусі, Грузії, Естонії, Литви, Латвії, Молдови, Польщі, Росії та України, які вивчають актуальні проблеми та сучасні виклики міжнародному співробітництву і безпеці. Програма передбачає використання нових комунікаційних технологій, зокрема проведення відеомостів із керівниками НАТО у Брюсселі. Кращі студенти будуть нагороджені поїздкою до штаб-квартири НАТО в Брюсселі.

Посилаючись на факт «румунського періоду» в українській історії, Бухарест намагається прибрати до рук чернівецьку нерухомість, збудовану під час окупації Північної Буковини, що тривала до 1940 року. Це питання порушувалося під час нещодавнього візиту Надзвичайного і Повноважного Посла Румунії в Україні Олександру Корня до Чернівців. За словами пана Корня, котрий в Україні артикулює точку зору офіційного Бухареста, всі будівлі, зведені в роки румунського панування, повинні повернутися до «законного» власника, тобто того, хто їх збудував. За такою логікою можна роздати всі полінаціональні Чернівці: деякі «хаузи» — нащадкам німецьких резидентів, прибуткові будинки єврейських поселенців — відповідно, дітям Ізраїлю, дещицю — тим самим румунам. Тоді виникає питання: куди подіти людей з їхніх помешкань, а установи — з офісів, адже більшість будівель у Чернівцях сьогодні знаходяться у приватній власності, резонно зазначив міський голова Микола Федорук, а «ласий» Будинок офіцерів, на який претендує румунська громада, взагалі належить Міністерству оборони України. На цю безпрецедентну вимогу румунської сторони пан Федорук знайшов дійсно дипломатичну відповідь. Мовляв, влада з повагою ставиться до бажань будь-якої громади і до румунської, що є найчисельнішою, зокрема. Тому свідчить функціонування 86 румунських шкіл (для порівняння — в Румунії діє одна українська школа, і то лише з окремими класами), в університеті відкрито кафедру румунської мови й літератури, виходять три газети, румунською також мовлять мiсцевi радіо і телебачення.