І все-таки він дорожчає!

За тиждень до Нового року Україна ще не домовилася про ціну на газ. Урядова делегація, яка періодично літає до Москви на зустрічі тет­а­тет із представниками «Газпрому», має один сильний козир — падіння світових цін на нафту, відповідно до яких дешевшає й природний газ. Скажімо, вартість блакитного палива для Європи знизилася з 500 до 300 доларів за тисячу кубометрів. Отож загроза купувати газ за 400 доларів, якою українців лякали деякі політики, вже практично минула. Ринкова ціна для нашої держави, якщо відняти вартість транспортування, може становити 230—270 доларів.

Утім українці завжди купували газ не за ринковою, а за особливою, договірною ціною. За прогнозами експертів, цінова межа — 230—250 «зелених». «Нафта подешевшала до 33 доларів за барель, а це автоматично знижує світові ціни і на газ, тому будемо торгуватися. Але на якій ціні зупинимося, сказати не можу», — каже керівник пресслужби «Нафтогазу України» Валентин Землянський.

Утім особливих успіхів на перемовинах із росіянами наша делегація, найімовірніше, не досягне. Причина тривіальна — ми досі, незважаючи на всі обіцянки та намагання, не погасили борг за газ, спожитий у вереснілистопаді. За підрахунками власника компанії «Росукренерго» (посередника між вітчизняним «Нафтогазом» та «Газпромом». — Авт.) Дмитра Фірташа, на перше січня українська заборгованість становитиме 3 мільярди 200 мільйонів доларів. Пан Фірташ звинуватив у фінансовій непослідовності особисто Прем’єр­міністра Юлію Тимошенко. «Тепер ми чуємо, що грошей немає, нічого немає і не розуміємо, що робити. Але треба поставити інше питання. Куди поділися ті гроші, які отримали (НАК «Нафтогаз» — Ред.) за проданий газ і куди вони пішли? Адже «Нафтогаз» продавав газ і збирав за це гроші, і досить великі. Тому питання просте, куди поділи гроші?!» — запитав керівник «Росукренерго» в ефірі центрального телеканалу.

Урядовці вважають звинувачення Дмитра Фірташа перебільшеними й натякають на його особисту зацікавленість, аби Україна завжди залишалася у боргу перед російським газовим монополістом. Адже, за домовленостями, досягнутими на найвищому рівні, з 2009 року «Нафтогаз» має перейти на пряме постачання газу, оминаючи посередника та залишаючи «Росукренерго» поза газовою «трубою». Втім росіяни розставили акценти чітко — працювати без посередника вони погоджуються тільки тоді, як Україна повністю розрахується за спожите паливо. Сам пан Фірташ, судячи з його ремарки, щиро сподівається, що й наступного року без його послуг великі газові гравці не обійдуться. На запитання, чи залишиться його компанія на плаву, Фірташ сказав: «Ми обговорюємо це питання щороку і давайте подивимося, як все скінчиться. Насправді, ситуація складна. Україна ніколи, починаючи з 1995 року — до речі, коли ще було ЄЕСУ (очолюване Юлією Тимошенко) — не робила таких великих боргів».

Утім, як зізнаються експерти, за нинішніх умов дуже сприятлива цифра вартості газу для нас — 200 доларів плюс­мінус десять. А це щонайменше на десять доларів дорожче, ніж ми купуємо газ сьогодні. Враховуючи стрімке здешевлення національної валюти — близько п’ятдесяти від­сотків — можна робити висновок: для населення та підприємств, які не мають валютної виручки, газ виявиться суттєво дорожчим, ніж нині. Неприємна новина, враховуючи застій в економіці та падіння доходів наших співгромадян. А оскільки на світові ціни ми ще не перейшли, то навіть така ціна не вбереже Україну від політичного диктату з боку «Газпрому» (читай Кремля).