Два роки потерпимо...

Учора головний економіст Між­народного валютного фонду Олів’є Бланшар спрогнозував: світова фінансова криза триватиме до 2010 року. Після цього має пройти щонайменше рік, аби ситуація нормалізувалася. Схожої думки дійшли керівники 21 країни, які зібралися на Форумі азійсько–тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) у столиці Перу. Такі економічно розвинені держави, як США, Канада, Японія, Австралія, Росія підписали спільне ком’юніке: кризові явища триватимуть ще 18 місяців. Цікаво, що деякі з президентів–учасників саміту — зокрема керівники Мексики, Канади — одразу ж після оприлюднення документа висловили сумнів у такому «бліцкригу»: мовляв, проблеми набагато глибші, і півтора року для їх подолання — це не термін. Насправді ж, заявляють деякі світові економісти, гостра фаза кризи у США триватиме два з половиною–три роки — і тільки потім Америка, а за нею й цілий світ, увійдуть у стадію депресії та стагнації — останні фази кризи.

В Україні ж ситуація цілком залежить від стану справ на світових ринках, переконані вітчизняні аналітики. Чи не найоптимістичніший прогноз — провальне перше півріччя 2009 року та поступове піднесення в 2010 — належить Герману Панікару, асоційованому директору фінансової компанії «Джонс Ленг ЛаСаль». Незалежні експерти сходяться на думці, що наступний 2009 рік для економіки нашої держави буде найважчим: падіння ВВП, зростання безробіття, скорочення доходів людей, соціальні проблеми, а відтак — криміналізація суспільства. «Видужання» можливе наприкінці 2010 року. Не раніше», — вважає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. «Але тільки в тому випадку, якщо до цього часу закінчаться світові проблеми», — уточнив директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.

«Головне — пам’ятати: криза — це не війна і не катастрофа, — продовжує Олександр Пасхавер. — Це звичайне явище в економіці, що відбувається циклічно, приблизно раз на десять років. Тож у капіталістичному суспільстві кожна людина переживає його пять–шість разів за життя». Як стверджують вчені, економічна криза приносить у маси два голов­ні страхи — від втрати роботи та від знецінення заощаджень. «Нині значно менше ризикують фахівці широкого профілю — ті, що мають дві або й більше освіт та досвіду — їм буде значно легше знайти нову роботу, — стверджує пан Пасхавер. — Зараз ж кожен має бути готовим до того, що він може втратити роботу, і що деякий час він може працювати не за фахом».

Значно складніше під час економічної бурі зберегти свої заоща­дження. Точної відповіді, куди саме за нинішніх умов варто «заховати» зароблене важкою працею, точно не скаже жоден з аналітиків. «Моя порада така: оберіть для себе той варіант заощадження, який найбільше підходить вам психологічно, — каже Олександр Пасхавер. — Більш ризикова людина може спробувати вкласти кошти в депозит, менш схильному до авантюр краще тримати гроші під подушкою. Я цілком переконаний: психологічна складова кризи — значно небезпечніша, ніж інші».

ЩО РОБИТИ?

«УМ» за допомогою експертів спробувала проаналізувати ризики головних фінансових інструментів

Валюта. Ніхто з аналітиків не радить нині стрімголов міняти гривні на долари. «Не можна однозначно стверджувати, що долар і надалі зростатиме, — каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Його високий курс до гривні нині пов’язаний з відпливом спекулятивного капіталу з України і купівлею державних облігацій США. Але не факт, що так триватиме довго». «Гонка за доларом — ризикована річ, — стверджує Василь Юрчишин. — Свої збереження варто тримати у тій валюті, у якій ти отримуєш прибутки».

Золото. Його позиції на світовому ринку такі ж хиткі, як і «твердої» валюти. «Золото дорожчає, коли дешевшає долар. І навпаки», — каже пан Юрчишин. «Жоден з експертів нині не покладе голови, що благородний метал не втратить своєї вартості, — додає Олександр Жолудь. — Додайте сюди банківські комісійні за купівлю і продаж дорогоцінних металів — і ви зрозумієте, що ризик втратити ніяк не менший за валютний».

Нерухомість. «Я не радив би вкладати гроші в нерухомість — у доларовому еквіваленті вона може подешевшати на десятки відсотків», — каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень. «Нинішня цінова кон’юнктура і справді дозволяє придбати квартиру, особливо на вторинному ринку. Для себе, а не для перепродажу, — каже директор економічних програм центру ім. Разумкова. — Але ті, хто має накопичення у гривні, не можуть дозволити собі такої покупки через нестабільність валютного курсу».

Депозити. Попри всі проблеми з банківською сферою, експерти зараховують вкладення грошей на депозитні рахунки до найменш ризикових механізмів. «Двадцять відсотків річних, які нині пропонують майже всі банківські установи — це непоганий шанс зберегти або найменше втратити від інфляції, — стверджує Василь Юрчишин. — Особисто я вірю банкам. Можливо, тому що сам — вкладник». «Щоправда, варто відкривати короткотермінові депозити — на три місяці. Надто вже швидко змінюється ситуація», — розповідає Олександр Жолудь.

А ТИМ ЧАСОМ...

На економічному форумі, що відбувся наприкінці минулого тижня у Швейцарії, Україну віднесли до переліку держав, що найбільше постраждали від кризи. Причина — недостатня робота уряду із запобігання кризовим явищам.