Бажання виконають «Леоніди»

Найдрібніші частинки розміром із піщинку згорають у земній атмосфері, утворюючи неабияке видовище — «зоряний дощ». В залежності від точки неба (радіанту), з якої виходять метеори, метеорним потокам дають iм’я сузiр’я, в якому розташований радiант. Потік Леонідів отримав свою назву від сузір’я Лева. Існують також потоки Персеїдів, Генеїдів, Ліридів тощо. До речі, значно яскравішим явищем, на думку науковців, буде перетин орбіти Землі потоком Генеїдів у грудні нинішнього року.

«Метеорний потік формується в результаті виділення речовини з комети Темпеля–Туттля, яка кожні 33 роки наближається до орбіти Землі, — розповів «УМ» старший науковий співробітник, кандидат фізико–математичних наук, керівник відділу малих небесних тіл астрономічної обсерваторії КНУ імені Шевченка Анатолій Казанцев. — Останні, дійсно інтенсивні, метеорні потоки ми спостерігали у 2002 році — 600 частинок протягом години. Прогнозована інтенсивність нинішнього потоку, датованого 17–18 листопада, складе приблизно 20 (у кращому випадку — 60—80) метеорів на годину».

Відтак, за словами астрофізика, на фоні спорадичного руху метеорів на навколоземній орбіті цей потік буде не надто помітним. Спостереження за небесним явищем також можуть ускладнити притаманна осені захмареність неба та густі тумани. Єдине, що вирізнятиме даний метеорний потік, — його високий рівень скупченості. Тобто метеори не розсіються небом, а рухатимуться одним жмутом.

На жаль, період метеорних дощів минає — його пік припав на 1999 — 2002 роки. Наступного чекати доведеться лише через 30 років. В історії дослідження руху малих космічних тіл найяскравішими «зоряними дощами» вважаються явища 1933 та 1966 років. Тоді інтенсивність падіння метеорів становила більш ніж 100 тисяч частинок на годину. Земляни мали змогу спостерігати справжній феєрверк у небі.