Декасьянізація Росії

26.02.2004
Декасьянізація Росії

Михайло Касьянов i Володимир Путiн: час розлуки настав. (Фото РЕЙТЕР.)

      Позавчора надвечір російський президент Володимир Путін оголосив про дивне, як його оцінюють зараз у цій країні, рішення про відставку уряду. Дивне насамперед тому, що новий президент, котрого росіяни оберуть 14 березня і котрим, безсумнівно, стане Путін, мусить сформувати новий уряд (або пролонгувати дію нинішнього). Російський керівник мотивував свої дії досить туманно. «Те, що відбувається, — це практично плановий захід. Навіщо це було влаштовувати за три тижні до виборів? На це у мене є дві причини — політична й адміністративно-організаційна», — цитує РІА «Новости» президента РФ. Утім Путін так і не конкретизував жодної зі згаданих мотивацій. Найпопулярніша версія в обговоренні політологів — В.В.П. остаточно розпрощався з єльцинською епохою, відсторонивши від посади Касьянова — грамотного функціонера ще «часів Бориса Миколайовича». Єдине, що достеменно відомо росіянам на сьогоднішній день, — це те, що в.о. прем'єр-міністра став Віктор Христенко, який піднявся по службових сходинках на один щабель вище.

      Чи позбудеться Христенко після 14 березня додатку «в.о.», чи «вилетить» з уряду? Над цим питанням безсенсово розмірковують тамтешні аналітики. Натомість вони називають імена претендентів на крісло голови уряду. Учорашня російська преса найактивніше обговорює кандидатуру міністра фінансів, вихідця із любого Путіну Петербурга Олексія Кудріна. Далі в рейтингу можливих претендентів російські ЗМІ, зокрема радіо «Ехо Москви», називають міністра оборони Сергія Іванова та дипломата Дмитра Козака, відомого нам невдалою спробою федералізації Молдови. Серед негативів немолодого Іванова, який, до речі, й не показує активної боротьби за вище урядове крісло, російські ЗМІ називають надзвичайно низьку популярність оборонного відомства та армії загалом, а також настороженість Заходу до «силовиків» у цивільних органах вищої влади Росiї. Серед недоліків Козака виокремлюють те, що він не економіст і масштабність завдання керування урядом може стати не під силу цьому фавориту президента,  хоч, у принципі, ліберальному політику.

      Про Кудріна говорять і пишуть чи не найбільше, зауважуючи на головній «ваді» цього пітерця — наближеності водночас і до не вельми лояльного до Путіна керівника РАТ «ЄЕС Росії» Анатолія Чубайса. На Заході, безсумнівно, позитивно сприймуть, швидше, цю кандидатуру, позаяк Кудрін не належить до небезпечної касти «силовиків» і є грамотним економістом.

      Олексій Кудрін — якщо доля винесе його на перший урядовий пост — стане наймолодшим після Сергія Кирієнка (він змінив свого часу на посаді прем'єр-міністра «важковаговика» Віктора Черномирдіна) головою російського уряду, адже нині Кудріну неповних 44 роки. Він справжній пітерець не тільки в політичному сенсі, а й у «ментально-географічному». Народився і навчався у Ленінграді, викладав там політекономію. У політиці з 1996 року, коли став заступником мера міста. Того ж року доля стрімко винесла Кудріна до столиці — він став заступником керівника Адміністрації президента РФ. Потому був і заступником міністра фінансів, і заступником голови правління РАТ «ЄЕС Росії», де, власне, і зблизився тісно з Чубайсом. У 2000 році очолив Мінфін.

      Утім на сьогодні всі можливі кандидатури все одно є фрагментами недосконалого ворожіння на кавовій гущі. Зрештою, залишаються поза прем'єрською й інші важливі посади в уряді. Борис Гризлов, вирощений Кремлем лідер партії «Єдина Росія», нині спікер Держдуми, переконаний, що його партія як переможниця парламентських виборів має право претендувати на кілька портфелів у новому уряді. Про це Гризлов заявив учора, перебуваючи з візитом у Києві.Загалом же Гризлов коментував відставку уряду в тому ж прокремлівському дусі, в якому йшов на вибори. Так, він сказав журналістам, що це «сміливе рішення, але воно виправдане». Виправдане, вважає спікер Думи, тим, що новий парламент мусить формувати уряд, як це є в багатьох країнах західної демократії. Уряд, мовляв, мусить спиратися на парламентську більшість. Знайомі і нам слова. Гризлов також сподівається, що президент ще до винесення кандидатури прем'єр-міністра обговорить її з керівництвом «Єдиної Росії». Він висловив переконання, що Держдума вже найближчим часом розгляне президентське подання щодо наступника Касьянова.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>