Таке кіно...

11.10.2008
Таке кіно...

Кінотеатр «Україна». Поки що без сауни, казино чи тайського масажу. (Фото Тетяни Шевченко.)

Дожилися. Доборолися, як сказав би класик, до самого краю. Продаємо Україну. Не неньку, щоправда, а ту, котра в лапках — кінотеатр «Україна». Не найкрутіший і не найкомфортніший заклад, та все ж дуже затишний, дуже свій — київський. Привабливий зручним розташуванням (поруч — метро «Хрещатик», відразу кілька кав’ярень — словом, весь «соцпакет»). Кому заважав кінотеатр «Україна»? Очевидно, він — як те ягня у байці Крилова — завинив уже тим, що дехто хоче їсти. Їсти дорогу київську нерухомість.

Власне, продали «Укра­їну» давно — в 2005 році Київрада пустила кінотеатр з молотка, уступивши земельну ділянку на вулиці Городецького, 5 відкритому акціонерному товариству «Кінопрем’єр». Тоді 0,15 гектара землі продали за 4,453 мільйона гривень. Але днями столичні депутати проголосували за зміну цільового призначення: «Кінопрем’єр» уже не хоче крутити в «Україні» кіно. Тепер на її місці постане... вгадайте що? Абсолютно правильно: торгово­офісний центр із паркінгом та рестораном й іншими «розважальними об’єктами».

Мабуть, за таких розкладів зовнішній вигляд кінотеатру докорінно зміниться. Бо якось тяжко уявити наразі, як у старі міхи наливатимуть молоде вино і яким дивом розмістяться у нинішній «Україні» і майданчик для парковки, й офіси, і торгові зали, і ресторан, і решта начиння. Тож вулицю Городецького, напевно, чекають зміни. Такі, які самому Городецькому й не снились...

А поза тим бізнесова справа живе і процвітає: «Україна» стане лише першою ластівкою, а за нею «полетять» іще десять київських кінотеатрів. Загалом у комунальній власності нині перебувають 19 закладів, проте першу десятку КМДА пропонує продати. Профільна комісія Київради з питань культури всіляко чинить спротив таким намірам, проте чи виграє вона справу — невідомо. Нижче ми наводимо перелік «списаних» кінотеатрів, серед яких особливо прикро бачити маленький подільський «Жовтень» — найстаріший серед відкритих після більшовицької революції (перший сеанс прокату там відбувся у 1931 році). Отже, закриття загрожує таким кінотеатрам:

«Братислава», вул. Мате Залки, 5

«Екран», прт Перемоги, 117

«Жовтень», вул. Костянтинівська, 26

Імені Гагаріна, вул. Щусєва, 5

Імені Шевченка, вул. Вишгородська, 49

«Київська Русь», вул. Артема, 93

«Лейпциг», прт 50річчя Жовтня, 9

«Ленінград», прт Гагаріна, 7

«Росія», вул. Мілютенка, 19

«Флоренція», прт Маяковського, 31

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>