«О, мій Наполеон, дай, я тебе поцілую!» — вітала Да­вида Бабаєва, свого партнера по виставі «Наполеон і Корсиканка» Тетяна Наза­рова. Після літньої відпустки, яку, як свідчить вітальний плакат у фойє театру, актори провели на морях, річках, дачах, городах і на знімальних майданчиках, атмосфера у партері Російської драми витала саме така — дружелюбна, емоційна й розкута. Завтра вони вийдуть на сцену в ролі Дон Кіхота, Командора, Дон Жуана... Сьогодні це колеги, які дуже–дуже скучили один за одним, але традиційні рукостискання та «цьомочки» на зборі трупи — лише прелюдія до головного месиджу, який має виголошувати художній керівник театру. Михайло Рєзнікович, озброївшись планом свого виступу, рішуче увійшов до партеру і розпочав свою вітально–настановчу промову.

Історія та слава Національної кіностудії імені Олександра Довженка варті того, аби її 80–річний ювілей відзначити гучно, пишно і статусно. Цю ідею підтримали як організатори — запрошення виготовили у вигляді шматочка кіноплівки, урочистий вечір влаштували у святково вбраному знаменитому студійному Павільйоні №1, перед входом прослали червоний килим, гостей зустрічали модельні дівчата і жива музика, а попід стінами ще задовго до початку дійства виструнчилися численні офіціанти. Так і самі кінематографісти, які цього дня вдяглися в смокінги та вечірні сукні. Ось тільки статусність вийшла не такого масштабу, як хотілося б усім причетним до цього свята. Чекали на Президента, але на уро­чистості він не встиг. Уряд на ювілеї довженківців представляв перший віце–прем’єр Олександр Турчинов. Своє захоплення цією визначною датою і людьми, які її творили, Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко висловили у вітальних телеграмах. Прем’єр–міністр відзначила, що за 80 років «Студія стала гордістю держави, головним закладом українського кінематографу, отримала міжнародне та загальнодержавне визнання». Не приховував своєї гордості за українських кінематографістів і Президент України: «Творча біографія головної національної кіностудії України — це шедеври Олександра Довженка,... Ігоря Савченка, Івана Кавалерідзе, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Івана Миколайчука. Їхні фільми увійшли до золотого фонду світового мистецтва й прославили український кінематограф».

У Львові у розпалі 15–й Форум видавців, який уперше проходить у статусі Національного. Втім, програма Форуму насичена переважно автограф–сесіями, «круглими столами», дискусіями; презентацій нових книжок цього року набагато менше, ніж раніше. Найпопулярнішою письменницею Форуму, як і кілька попередніх років, є Марія Матіос, до якої на стенді видавництва «Піраміда» стоять нескінченні черги за автографами. А у Львові виставлені лайт–бокси з рекламою її нової книги «Москалиця». Цього року доброчинна акція «Подаруй дитині книжку!» спрямована на збір книжок для бібліотек районів, що постраждали від повені. Благодійний Фонд «Україна 3000» пообіцяв закупити для цієї благочинної акції книжок на 30 тисяч гривень, а партія «Єдиний центр» — на 70 тисяч гривень.