Перший у новому навчальному році шкільний дзвінок покликав на заняття в області1 вересня 335 тисяч учнів, серед яких 32 тисячі — першокласники. На жаль, ці цифри з «мінусом», адже у порівнянні з минулим роком кількість школярів зменшилася на 22 тисячі. Так само поменшало в області й самих шкіл — сім навчальних закладів закривають, ще два перебувають на межі чи то закриття, чи то перепрофілізації.
Утім тільки зменшенням учнів та шкіл не обмежуються проблеми місцевих освітян. Приміром, в обласному управлінні освіти та науки ще нарікають на нестачу підручників. Напередодні Дня знань ними були забезпечені близько 94 відсотків тутешніх школярів. Зате на всі сто відсотків в області вдалося виконати план ремонтних робіт. За словами начальника управління освіти та науки Донецької ОДА Юрія Соловйова, для проведення ремонтів — капітальних і поточних — було виділено понад 78 мільйонів гривень з обласного бюджету, а ще на майже 20 мільйонів розщедрилися спонсори. Завдяки цим коштам у багатьох навчальних закладах поміняли опалювальну систему, водогін, каналізацію та провели інші необхідні роботи. Для низки шкіл закупили нові меблі, технологічне та медичне обладнання, а також комп’ютерні класи. Отож нині 120 навчальних закладів Донеччини мають у своєму розпорядженні мультимедійні комплекси, 46 із яких придбані саме напередодні цьогорічного 1 вересня.
Як відомо, в області з подачі окремих «мовнозаклопотаних» керівників не вщухають спроби надати російській мові статусу регіональної. Чого тільки варті, приміром, документи, прийняті Донецькою міськрадою, що передбачають розвиток російської мови. При цьому «двомовні» керівні донеччани вперто не помічають мови державної, яка потребує тут значно більшої підтримки. Проте все ж відрадно, що на цьому тлі викладання основних предметів у школах Донеччини таки поступово переходить на українську мову. Щоправда, ніхто навіть не приховує того, що поспішати тут не мають наміру. «Ми дуже зважено підходимо до цього питання, — каже Юрій Соловйов. — Будемо виконувати відповідний наказ міністра освіти Івана Вакарчука, але тільки в тих межах, у яких це передбачено. Йдеться про поетапний перехід, насамперед тих дисциплін, з яких здають тести».
А серед причин отого повільного переходу на викладання державною мовою освітяни краю називають ще й суто об’єктивну причину — відсутність потрібної кількості українських підручників та викладачів.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
