Приурочене до Дня Державного прапора дійство над Каламітською затокою у присутності численних городян і відпочивальників мають спеціально зафіксувати представники Книги рекордів України. Полотнище розміром 21,6 на 14,4 метра замайорить над затокою на висоті понад 150 метрів. Таким чином, євпаторійці (ініціатором заходу виступає тутешній виконком) намагатимуться побити власний же минулорічний рекорд. Цьогорічний захід збіжиться в часі ще й з водно–спортивним святом «Євпаторія–ралі», під час якого морську хвилю «розрізатимуть» понад сто яхт, серфінгів, катерів, байдарок, ялів, ботів та інших плавзасобів. Щодо самого «рекордного» прапора, то його з особливо щільної тканини пошили майстрині місцевої швейної фабрики.
До слова, у Євпаторії рахунок незвичним рекордам відкрили ще у розпал курортного сезону 2003 року. Тоді учасники міського театру на ходулях подолали на своїх «реквізитах» відстань від Євпаторії до Сімферополя. А далі це все стало вже доброю традицією — дивувати і заодно привертати народ з якогось офіційного чи зовсім буденного приводу. На початку нинішнього року, як «УМ» вже повідомляла, у місті відкрився новий м’ясний павільйон, і у зв’язку з цим його господарі безкоштовно почастували місцевих гурманів найбільшим в Україні салтисоном вагою 103 кілограми.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
