«Це був замах на правосуддя!»

18.02.2004

      Схоже, що причини вибуху в Дарницькому суді столиці визначено остаточно. І хоча правоохоронці ще досі відмовчуються і говорять про дві основні версії — побутова причина та зловмисний підрив (офіційних же висновків комісії ще немає), судді з усією відповідальністю повідомляють громадськості: у суді вчинили терористичний акт. «Це був замах на правосуддя, — заявив журналістам начальник управління Державної судової адміністрації Києва В'ячеслав Буденко. — Я з усією відповідальністю повідомляю: у приміщенні Дарницького суду жодних ремонтних робіт не проводилося і не планувалося, ніяких газових балонів, як кажуть правоохоронці, у нас не було. Епіцентр вибуху — у туалеті на другому поверсі. Як сказали нам фахівці-піротехніки, за метр від підлоги був вміщений вибуховий пристрій еквівалентом щонайменше 1,5 кілограма тротилу. А за деякими даними, еквівалентом у 4 кілограми».

      Судді Дарницького суду впевнені, що вибух був спланований заздалегідь і виконаний професійно. Мовляв, розраховували зловмисники, що пошкодиться несуча стіна і «складуться» другий та тертій поверхи, а тоді не уникнути численних жертв. Однак, на щастя, цього не трапилося — «вирвало» лише фасадну частину приміщення, бо вибухова хвиля почала «гуляти» коридорами. Про підозрюваних «жертви» замаху не говорять: мовляв, нехай міліція цим займається — у нас інша місія. Щоправда, при цьому голова Дарницького суду Богдан Вавринчук зазначає: «У нас на розгляді перебуває чотири кримінальні справи по вбивствах, пов'язаних з організованими злочинними угрупованнями. Дістати для «ділків» зброю чи вибухівку — справа елементарна». 

      За висновками експертів, працювати у пошкодженому приміщенні суддям не можна — будинок у аварійному стані, є небезпека завалу. Тому наразі вирішується питання про тимчасове відселення працівників і реконструкцію — тим часом роботу суду паралізовано, а з нею разом і розгляд 1400 цивільних, 230 кримінальних справ, третина підсудних по яких перебуває під вартою у слідчому ізоляторі, 1500 адміністративних матеріалів потребують  вирішення. «Нам потрібне нове приміщення, — каже Богдан Вавринчук, — я не говорю вже про психологічний аспект пригоди: людям важко працювати в будинку, де посягали на їхнє життя. Будівля не придатна для подальшої експлуатацiї, і вибух підтвердив це. Приміщення нашого суду — колишній гуртожиток, у ньому дуже вузькі коридори, двом кремезним людям важко в них розійтися. Уявляєте, що там відбувалося під час вибуху?!»

      За словами В'ячеслава Буденка, головною причиною того, що замах став можливим, є відсутність будь-якої охорони в суді. За законом, опікуватися безпекою суддів має Державна судова міліція, але на всі столичні суди не вистачає охоронців повною мірою. І потім, захист судів не означає захист суддів. У столиці, за словами В'ячеслава Буденка, не є поодинокими випадки погроз на адресу суддів, переслідувань. Були «казуси», коли у приймальні «випадково» забували гранати, і навіть є прецеденти вбивств колишніх суддів. Нерідко просто в суді починають з'ясовувати власні стосунки позивачі, розбороняти їх мусять судді чи їхні секретарі.

      На думку столичних юристів, інцидент у Дарницькому суді — «дзеркало стану українських судів загалом». Мовляв, не захищені наші судді, не мають належних умов для роботи та відповідного фінансування. «Ми починаємо працювати над проблемою безпеки наших колег, — веде далі В'ячеслав Буденко, — за два дні до вибуху я дав розпорядження встановити металодетектор в Оболонському суді — наче відчував. Таких засобів захисту наразі потребують усі українські суди, але говорити про таку розкіш не доводиться. До слова, металодетектор в Оболонському суді (він якраз переїздить у нове приміщення) встановлювали не за державний кошт. Про те, в яких умовах працюють наші судді, свідчить красномовно хоча б той факт, що, коли приміщення Дарницького суду віддавали у користування юристам, воно було розраховане на 7 суддів. Зараз у суді — понад 100 працівників. Виходить, що на одного суддю разом із його консультантом та секретарем припадає по 16 квадратних метрів, тоді, як за законом має бути 100 — ось і «товчеться» в одному кабінеті по чотири судді, «стоячи» у черзі на зал засідання, яких катастрофічно не вистачає. А тим часом на кожного працівника Феміди припадає у середньому 200 справ на місяць, щодня до суду звертається 500—700 відвідувачів. Звісно, основна причина усіх проблем — у недофінансуванні: на потреби судів необхідно щороку 67 мільйонів гривень, тоді як реально надається лише 9 мільйонів.

      Є ціла купа аномальних явищ: скажімо, Святошинський суд має два «корпуси» — один поблизу  Окружної, а інший — на Жилянській. І так щодня судді в поліетиленовому пакетику мають возити на розгляд справи у тролейбусах та автобусах, звісно, без охорони...

      Днями працівники Дарницького суду звернулися до Президента України, Голови Верховної Ради, Кабінету Міністрів, міського голови з проханням допомогти у вирішенні їхніх проблем. Звернулися судді й до «простих смертних» із проханням допомогти в лікуванні та оздоровленні потерпілих (нагадаємо, постраждалих 11 осіб)  і ліквідації наслідків вибуху.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>