Від руйнування під протекторат

Річниця смерті талановитого художника, правозахисника, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка Опанаса Заливахи, нещодавно відзначена друзями майстра, ледь не стала трагічною датою для збереженої в первісному вигляді його монументальної роботи — мозаїчного панно в колишній кав’ярні «Білий камінь». Здавна кав’ярня, розташована в центрі Івано–Франківська, вважалася мало не культовим об’єктом. І так тривало доти, доки приміщення, що є частиною пам’ятки архітектури 1912 року, не впало в око банкірам. Мистецьке панно Опанаса Заливахи, що прикрашало інтер’єр кав’ярні, опинилося під загрозою «єврореставрації», а простіше кажучи — знищення, як це вже сталося з монументальними роботами художника в кафе «Медівня», «Казка» та «Десертне».

Розтривожені місцеві митці, серед яких — такі відомі постаті, як Юрій Андрухович та Степан Пушик, звернулися до місцевої влади з пропозицією викупити приміщення «Білого каменю», передавши в муніципальну власність, і відкрити в ньому кав’ярню–музей Опанаса Заливахи. Проте й резонансні виступи митців не змогли зупинити юридично обґрунтований маховик, запущений нинішніми непохитними власниками донедавна культового об’єкту.

22 травня найняті багатими орендарями опоряджувальники вже мали намір взятися за ремонт, проте в ситуацію особисто втрутився міський голова Віктор Анушкевичус, і ввечері того ж дня вдалося підписати охоронний договір щодо панно, яке переходить під опіку банку.

Як зазначив у коментарі «УМ» Володимир Ковальчук, депутат обл­ради і один з ініціаторів руху на захист монументальної спадщини Опанаса Заливахи, тепер внесенням «білокам’яного» панно в реєстр пам’яток культури займеться обласна рада, і немає сумнівів, що найближчим часом депутати ухвалять позитивне рішення.