Космічна «прописка» Донбасу

Космічна «прописка» Донбасу

Не так давно відійшов у вічність донецький літератор Іван Костиря, залишивши помітний слід не тільки в літературі (майже 40 виданих книг), а й у громадському житті регіону. Причому завдяки одній з ініціатив Івана Костирі в недалекому майбутньому рядки пісні на слова уродженця краю Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» можуть отримати особливе значення. Адже письменник виступив із клопотанням назвати одну з малих планет Донбас. Кримські астрономи свого часу вже «поселили» в космосі низку географічних назв нашої держави. Десь там угорі вже виблискують малі планети, названі на честь Києва і Севастополя, Полтави і Одеси, Херсона і Диканьки... А взагалі в міжнародному реєстрі космічних назв українські імена вперше з'явилися в ході виконання програми спостережень малих планет і комет, які розпочалися у Сімеїзькій обсерваторії ще у 1912 році. А вже потім були продовжені у Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР (нині Міністерства освіти й науки України). Всього ж українських імен та назв у космосі нині понад 400.

«Антипод Харкова — в Iндійському океані»,

«Антипод Харкова — в Iндійському океані»,

Харків — початковий пункт шляху українців до Антарктиди. Саме звідси, пройшовши курс випробувань, вони вирушають на край світу в льодове безгоміння. У селі Мартова під Харковом мала вишкіл чергова група українських дослідників Антарктиди. В останній день зими вони знову вирушать в експедицію на скутий кригою материк. Харківський етап тренувальних двотижневих зборів — найгустіше сито вітчизняної системи відбору, крізь яке вдається пройти лише обраним. Українська навчально-тренувальна база зимівників існує в Мартовій уже четвертий рік.

Всі статті рубрики