Кожна з плит важить більш як чотири тонни. Отже, щоб демонтувати і вивезти їх, злодії мали задіяти важку техніку і зробити вантажівкою не менше ста рейсів. Вартість кожної такої плити з Болградського військового аеродрому, за підрахунками спеціалістів, становить півтори тисячі гривень. Як повідомив «УМ» начальник Болградського райвідділу міліції Володимир Бачур, за фактом крадіжки вже порушено кримінальну справу.

Популярну за «совдепії» фразу «ми не можемо чекати милостей від природи; взяти їх у неї — наше завдання» на Запоріжжі згадали, сушачи мізки над «мокрою справою» Костянтинівки. Йдеться про підтоплення цього великого села водами річки Молочної: навесні село потопає, інколи вода ллється до хат навіть через вікна! Тож вирішено було прорити спрямовуючий канал.

Сама проблема здається прозаїчною — пам’ятник архітектури, що пережив понад два століття, руйнується прямо на очах. Дехто образно називає це п’ятою спробою стерти його з лиця землі. Адже до цього їх було чотири. Перша — рівно через сто років після зведення храму. Тоді його хотіли розібрати і на цьому місці звести кам’яну церкву. На щастя, люди свій храм відстояли. Справа в тому, що, коли в 1773 році самарський полковник Антон Головатий (він, нагадаємо, став першим українським адміралом, який штурмував Ізмаїл), старшини та прихожани на своїй Раді вирішили збудувати нову трипрестольну церкву, однією з визначальних умов цієї будівлі була неприпустимість використання під час її зведення металевих цвяхів. І саме така особливість забезпечила собору «лаври» унікального.