Перший квартал нового року завжди вельми цікавий інформаційною насиченістю, звітами про здобутки в минулому році й перспективами на поточний рік, аналізами, політичними баталіями... Словом, дуже цікавий період як для журналістів, так і для політиків, і пересічних громадян у тому числі. Є всі підстави зробити певні висновки, як розгортатимуться події і на кого, і на що можна сподіватися.

Наш авіапром, ніби чорна дірка в космосі, проковтує величезні бюджетні кошти, а замовлених літаків як не було, так і немає. Тільки за 2006—2007 роки держава виділила: на спорудження Ан–70 — 300 млн. грн. (замовлено дві машини), на Ан–148 — 80 млн. грн. (замовлено дві машини), на Ан–32П — 171,8 млн. грн. (замовлено чотири машини). Разом — понад 550 млн. грн., не враховуючи грошей, отриманих за ці замовлення раніше. Але де ж літаки? Де «сімдесятки», які повинні бути виготовлені ще в 2004 році? Де «сто сорок восьмі», які слід було передати замовникові восени 2006 року? Де ескадрилья «повітряних пожежників»? На жаль, роль усієї цієї повітряної армади виконує єдиний Ан–32П, що піднявся в небо наприкінці минулого року.

У січні знецінення грошей побило семирічний рекорд і дійшло до позначки 2,9 відсотка за один місяць. Стрімко дорожчали і продукти, і непродовольчі товари, а найбільше — овочі, фрукти, яйця та олія. Враховуючи всі обставини, Національний банк України запропонував уряду внести корективи до своїх розрахунків і змінити жадану, але малореальну цифру 9,6 відсотка інфляції за рік на реальніші дванадцять відсотків.