Роль прирученої Банковою «несамовитої опозиціонерки» в Україні донедавна грала прогресивна соціалістка Наталя Вітренко. В її обов'язки входила активна й високо оплачувана робота язиком у інформаційному полі, спрямована на компрометацію справжньої антикучмівської опозиції. Та останнім часом червона лідерка ПСПУ задовольняється хіба що участю в мітингах на відзначення ювілею Переяславської ради, отримуючи ефір на центральних телеканалах для проголошування проросійських гасел. Натомість місію Наталі Михайлівни із «мочилова» реальних опозиціонерів ляльководи з Адміністрації Президента передали значно серйознішому політикові з великою партією за плечима — комуністові Петру Симоненку. В останні дні українське телебачення, контрольоване такими нелюбими Петрові Миколайовичу олігархами, не шкодує ефіру для його зловісних філіппік на адресу колишніх партнерів по «четвірці» — «Нашої України», Блоку Юлії Тимошенко та Соцпартії.

Членові Соцпартії Юрію Луценку — 39 років, він не обтяжений особливими парламентськими та партійними регаліями, але є дуже цікавим співрозмовником як поінформований політик без комплексів, непримиренний опозиціонер-практик, блискучий стиліст і трибун. У 2000-2001 роках він увійшов до обойми впливових політичних активістів як співкоординатор акції «Україна без Кучми». Зараз знову настає «зоряний час» Юрія, адже на носі — нова і, судячи з усього, значно серйозніша та сильніша хвиля протестних виступів, і вона знову не обійдеться без «двигуна» Луценка. Про передумови та особливості «вулиці-2004» Луценко чимало розповів в інтерв'ю «УМ».