У вівторок — 22 січня у Донецьку ніхто не очікував, що до Апеляційного суду надійде заява від представника головного управління держказначейства про відмову від своєї апеляційної скарги на судове рішення від 9 листопада. Адже до цього всі прагнення сім’ї потерпілої Світлани Зайцевої домогтися солідної компенсації результату не принесли. Сім’ї, щоправда, виділили двокімнатну «вбиту» квартиру, яка, до речі, так і стоїть порожньою, бо немає коштів на ремонт, і призначили матеріальну допомогу дітям–сиротам — по 500 гривень щомісяця.

«УМ» неодноразово повідомляла про резонансну справу Світлани Зайцевої, яку незаконно засудили до семи з половиною років позбавлення волі за вбивство однокласника, якого вона не скоювала. У Донецькому СІЗО молода жінка заразилася туберкульозом, а після вироку суду провела за ґратами один рік. Адже міліція затримала справжніх убивць, тож пані Зайцеву було виправдано й повністю реабілітовано. Втім у квітні 2006 року, після загострення хвороби, Світлана Зайцева, що схудла до двадцяти кілограмів, померла. Сиротами залишилися троє дітей жінки. Матір Світлани, яка стала опікуном власних онуків, подала позов проти облпрокуратури та облуправління держказначейства Донеччини про відшкодування матеріальних й моральних збитків, заподіяних «правопохоронцями» на суму 4 мільйони 525 тисяч гривень. Наприкінці минулого року Феміда присудила виплатити опікуну й сиротам вдвічі меншу суму — 2 мільйони гривень, але й ці чималі гроші «правопохоронці» та чиновники сплачувати не хотіли й далі апелювали проти жертв власної помилки. Втім нарешті у цій справі поставлено крапку.