Комерціалізація Різдва

25.12.2007
Комерціалізація Різдва

Різдвяна метушня у супермаркетах Берліна. (Фото Рейтер.)

Мешканці більшості країн Заходу цього року мають довгий святковий уїк–енд: до двох офіційних вихідних 25—26 грудня додалися три додаткові 22—24 грудня. І саме в ці «позапланові» вихідні європейці та американці кинулися на штурм магазинів. Останні три дні перед Різдвом перетворилися на споживацьке божевілля. Тільки у США та Канаді, за підрахунками соціологічних служб, люди готові були витратити на різдвяні подарунки близько 120 млрд. доларів.

 

Австралійці впродовж уїк–енду витратили на подарунки 35,4 млрд. австралійських доларів. Це на сім відсотків більше, ніж передбачалося. В Австралії кожен дорослий витрачає на різдвяні подарунки в середньому від 500 до 2000 тамтешніх доларів.

Британці цього року не пошкодували на подарунки, за попередніми підрахунками, на 10 відсотків більше грошей, ніж минулого, а зростання продажу через інтернет зросло на 44 відсотки. У Великій Британії Різдво надалі залишається родинним святом, але молодь усе більше відходить від цієї традиції і не сидить удома за столом. Отож упродовж свят британці залишать у пабах та ресторанах 6,8 млрд. фунтів стерлінгів, тобто приблизно 70 млрд. гривень.

За даними банку «Віза Канада», цього року пересічний канадець витратить на подарунки 1061 долар. Загалом по країні на такі цілі буде викинуто 23 млрд. доларів. Канадець, окрім на подарунки, витратить цього року додаткові 325 доларів на різні святкові розваги, тобто загальна сума різдвяних витрат на одного мешканця становить 1386 доларів.

У Німеччині, локомотиві економіки єврозони, спостерігається у ці дні 2,4–відсоткове економічне зростання та зниження безробіття, що підвищує споживацькі апетити німців.

У Польщі уїк–енди перед Різдвом були позначені великим штурмом магазинів. Два найбільші торговельні заклади Варшави — «Галерею Мокотув» та «Аркадію» — впродовж останніх дев’яти днів перед святами відвідали, відповідно, більше одного і майже два мільйони покупців. І така картина напередодні Різдва — типова для всього західного світу.

За оцінками Незалежних хорватських профспілок, 4,4 мільйона хорватів витратили цьогоріч на різдвяні подарунки 12 млрд. кун (майже 12 млрд. гривень). Це на мільярд кун більше, ніж у минулому році, і абсолютний рекорд країни за всі часи. Підігріванню споживацьких настроїв сприяють традиційні виплати так званих «різдвяних», тобто грошей, які в нас називають «тринадцятою зарплатнею». Право на них мають приблизно 600 тисяч працюючих, а сума «різдвяних» коливається від однієї до двох тисяч кун. Хорвати, як і більшість слов’ян, не жалкують грошей на святковий стіл, а стосовно подарунків, то тут вирішує тугість гаманця: від книг та косметики — до дорогих годинників, плазмових телевізорів та розкішних автомобілів.

У Сінгапурі цьогорічні обсяги святкової торгівлі зросли на 20 відсотків у порівнянні з середніми за рік. Сінгапурці обдаровують одне одного «по–серйозному». Йдеться про дуже дорогі подарунки: останні моделі побутової електроніки, годинники, вишукані дамські сумочки та дорога біжутерія. Тут традиційно не шкодують грошей на дорогі делікатеси до святкового столу. За опитуваннями місцевого телеканалу «Нью Ейша», кожен громадянин витрачає на один подарунок в середньому 200 сінгапурських доларів. На відміну від Європи, гроші готівкою вважаються в Сінгапурі чудовим подарунком.

* * *

Ясно, що порівняно з магазинами церква отримує напередодні Різдва жалюгідно малі кошти. Та проблема, звісно, не в тому. Головне — що світле свято для переважної більшості християн західного обряду перетворилося на споживацький ритуал. Папа Римський Бенедикт XIV у недавній промові, яку традиційно виголосив із балкона своєї резиденції на площі св. Петра у Ватикані, закликав «відмовитися від матеріалістичного підходу до святкування Різдва». «Дорослі втягують навіть дітей у сліпі завулки комерціалізму, вводять їх в оману фальшивими моделями щастя», — з сумом констатував понтифік. Але, судячи з викинутих у жерло мегамаркетів сум, його заклик навряд чи було почуто...

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>