Тев’є залишився без своєї Голди

«Франківці» оплакують Наталю Лотоцьку. Актрису, яка в Театрі імені Франка пропрацювала майже 45 років. В Українську драму вона прийшла по закінченні Студії при Театрі ім. Зань­ковецької у Львові, куди вступила, будучи... студенткою п’ятого курсу факультету романо–германської філології Львівського університету. Після престижного «ін’язу» навряд чи хто чекав від Наталі такого «зигзагу долі». Але бажання служити театрові виявилося значно сильнішим за райдужні перспективи випускниці романо–германського філфаку. Життя невдовзі довело, що те її рішення було дуже навіть правильним.

У Театрі імені Франка Наталя Лотоцька завжди була однією з найзатребуваніших актрис. А за 45 років список зіграних нею ролей виріс до кількох десятків позицій: Галя з вистави «В степах України», роботи у спектаклях «Мама, або Несмачний витвір», «Пігмаліон», «Брат Чичиков»... Разом із Юлею Ткаченко Лотоцька на камерній сцені грала зворушливу виставу «Прем’єра» Кромвелла, а одним із найголовніших для себе спектаклів Наталя Василівна вважала виставу «Тев’є Тевель». «Роль Голди вистраждана і досі є основною в моїй театральній долі, — казала актриса. — Можна сказати, що після неї в мене відкрилося друге дихання». Масштаб популярності Наталі Лотоцької був воістину всеукраїнським — завдяки радіопрограмі «Від суботи до суботи», ведучою якої вона була впродовж тридцяти років. Народна любов була продубльована й визнанням на державному рівні: у 1993 році Наталя Лотоцька стала лауреатом Шевченківської премії.

...Як повідомила «УМ» завліт театру Наталя Пономаренко, прощання з Наталею Лотоцькою відбудеться сьогодні в приміщенні театру з 11–ї до 13–ї години. «Зараз театр клопочеться, щоб Наталю Лотоцьку поховали на Байковому кладовищі», — розповіла пані Пономаренко. Наступного року Наталя Василівна святкувала б 70–річний ювілей.