Заощадливість по-президентськи

За час свого президентства Віктор Ющенко п’ять разів відвідував Луганщину, і чотири з його візитів були до Алчевська. Уміє місто металургів влаштовувати інформаційні приводи. У 2005му таким приводом став пуск потужної машини безперервного лиття заготовок на Алчевському металургійному комбінаті; на початку 2006-го — комунальна катастрофа, після якої назва міста стала іменем загальним в Україні; потім треба було перевірити, як іде виконання президентських доручень...

Шкідливі викиди запрацюють на користь

На щастя, в листопаді 2007-го жодних катастроф у місті не трапилося. Позавчорашня подія не лише приємна, а й знаменна: пуск у дію киснево­конвертерного цеху все на тому ж АМК. Справа навіть не в тому, що новий цех дозволить за найсучаснішою технологією виплавляти 5,5 млн. тонн високоякісної сталі за рік — потужність великого металургійного заводу. В комплексі з вищезгаданою МБРЗ (у цьому році, до речі, запрацювала ще одна машина безперервного лиття) це дозволить у рази скоротити тривалість шляху металу від домни до готового листа або «профілю», а отже, заощадити і час, і енергоносії, і гроші. До того ж різко поліпшується екологія: мільйони тонн окису вуглецю та іншої супутньої гидоти, що раніше отруювали алчевців, відтепер почнуть на них працювати.

Другим пунктом програми Президента стало закладання пам’ятної капсули у фундамент майбутньої парогазової електростанції потужністю 454,5 МВт. Три газових турбіни Mitsubishi працюватимуть на суміші газів, які виділяються під час виробництва коксу, при виплавці чавуну в домнах і сталі в конвертерах. Це дозволить комбінату не лише відмовитися від послуг енергоринку, а й постачати електроенергію на потреби міста.

Указ зекономить енергію

Така фантастична, як для сучасного українського промислового гіганта, заощадливість, очевидно, й спонукала Президента саме тут провести Всеукраїнську нараду з проблем енергозбереження та зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище. Щоб провести «хлопців» по вже діючих на рівні світових стандартів об’єктах, а потім демонструвати графіки та схеми, з яких випливає, що Україна, хоча й помітно зменшила витрати енергоресурсів у розрахунку на одиницю ВВП, усе одно відстає за цим показником навіть від Росії. Не кажучи вже про Західну Європу або Японію.

За підсумками наради Віктор Андрійович наказав у найближчі сім­десять днів покласти йому на стіл проект майбутнього указу (або розпорядження) — невеличкий, на сторінку, перелік гранично конкретних заходів, які держава має вжити в галузі енергозбереження. Короткий термін, аби встигнути до початку нового бюджетного року. Технічне завдання для майбутнього указу: він має поєднувати в собі «технології» батога й пряника. Розробити науково обґрунтовані нормативи енергоспоживання, а для тих, хто не може або не хоче в них вкладатися, — батіг у вигляді фінансових санкцій. Ну а ті, хто зможе, отримає податковий «пряник». Хоча не зовсім зрозуміло, нащо їм якесь заохочення, якщо саме енергозбереження обіцяє в перспективі чималі заощадження, у тому числі й фінансові.

Глава держави наполягає на підвищенні статусу й додаткових прерогативах Державного агентства з проблем енергозбереження, а також формування громадської думки таким чином, аби енергозбереження вважалося в суспільстві неабиякою чеснотою, а високі витрати енергоносіїв були ганьбою. На пресконференції відразу після наради він навіть закликав журналістів у союзники в цій боротьбі. Однак журналістів більше цікавили обставини (не)формування демократичної коаліції в новообраному парламенті.

Президент пообіцяв переговорити з кожним «непідписантом» окремо, але певною мірою й виправдав їх. Мовляв, краще попередньо узгодити всі неясності, ніж вони вибухнуть потім, коли доведеться займатися неузгодженими питаннями предметно, під час прийняття відповідних законів.

«Метро» чи гай?

Останнім було запитання луганського журналіста, що стосувалося скандалу навколо можливого будівництва гіпермаркету «Метро» в дубовому гаю на околиці обласного центру. Глава держави, назвавши дерево другом людини, пообіцяв особисто звернутися з пропозицією до керівника компанії відмовитися від такого проекту.

Цікаво буде прослідкувати за подальшим розвитком цієї інтриги.