Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Майкл Віллард виступає на презентацiї виставки. (Фото Укрінформ.)
В оптимістичній теорії кількох життів є один суттєвий мінус: її ланцюговий процес. Хочеться всього й відразу. Прикро усвідомлювати, що якась, можливо, навіть краща іпостась чекає на тебе в іншому житті, а зараз доводиться тішитися тим, що маєш. Хоча й з цією теорією, за великим бажанням, можна посперечатися.
Майкл Віллард — відомий бізнесмен, громадський діяч, який має досвід директора офісу сенатора Роберта Берна, лідера демократичних сил США, радника з питань комунікацій, міжнародних відносин, внутрішніх справ... Сьогодні він — засновник і президент відомої піар-компанії «Willard Grоup». Ця вельми поважна посада зовсім не заважає йому бути досить цікавим і плідним художником та збирати навкого своїх благодійних проектів достатньо однодумців. Днями у галереї «L-Art» пройшла виставка творів Майкла Вілларда «Люди і країни: очима однієї людини». Експонувалися 53 картини, написані паном Віллардом протягом дев'яти років його роботи в Україні.
Мистецтвознавці відзначають підкреслену емоційність його полотен, які здатні подивувати і... примусити замислитися над тим, а що ж таке жанр і чи так уже й точно треба дотримуватися його канонів. Сам Майкл Віллард визнає, що принципово нехтує так званою «школою» образотворчого мистецтва, правила ж гри, за якими розвивається мистецький процес, не зазубрює, а відчуває. Не економить на іронії та симпатії, не переймається пропорціями, зосереджуючи увагу на настрої чи погляді свого героя...
«Люди та країни: очима однієї людини» — це не лише художня виставка, а й благодійний проект, мета якого — підтримати літніх людей, що мешкають у Будинку для людей похилого віку. На відкритті виставки розпочався аукціон, що тривав протягом трьох днів, виручені кошти від якого і будуть переказані на рахунок київського притулку. Кожну картину супроводжувала табличка, на якій усі бажаючі могли вписати свої ставки. Вже в перший день виставки-аукціону було продано шість картин — за них новоспечені власники виклали понад дві тисячі доларів.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>