Прощайте, найкраща мадам Батерфляй

Він відомий широкій публіці за роллю Сонг Лілінг у виставі Романа Віктюка «М. Батерфляй». У 1992 році цей спектакль за п’єсою Девіда Хванга спричинив ефект бомби — ніхто не вірив, що томлива східна красуня з жіночною пластикою і прекрасним високим голосом — чоловік. У Еріка Курмангалієва був рідкісний для чоловіків і тому дуже цінний голос — контртенор, який дозволяв йому співати жіночі партії, аналогічний голос має естрадний співак Вітас. «Коли я вступив у інститут імені Гнєсіних, від мене відпихались і не знали, що зі мною робити. Я був першим контртенором у СРСР, тому щодо до мене виникала деяка невпевненість викладачів», — сказав співак в одному з інтерв’ю. Казахський артист виступав з престижними оркестрами під керівництвом відомих диригентів, на запрошення П’єра Кардена виступав на паризькій сцені, був постійним учасником «Грудневих музичних вечорів Ріхтера» на запрошення Святослава Ріхтера, був першим виконавцем 2–ої симфонії, 4–ої симфонії, кантати «Історія доктора Іоганна Фауста» Альфреда Шнітке.

За словами близького друга співака, директора студії «Аудіо–театр» Асафа Фараджева, 48–річний Курмангалієв потрапив у лікарню 16 жовтня, а за декілька днів до смерті впав у печінкову кому, та так і не повернувся до життя. Зараз друзі співака займаються громадянською панахидою, яку хочуть провести у Великому залі консерваторії. Дата похорону та місце поки невідомі.