Правильна жінка–2

Авангард: модерне ретро

Наташа Глазкова живе в Донецьку і стверджує, що тамтешня публіка — набагато уважніше ставиться до підбору одягу, ніж столична. Наташі, котра вчилася у В’ячеслава Зайцева, нецікаво створювати такий одяг, який висить у мережевих магазинах, тому вона щосезону і ламає голову над модою. Донедавна Глазкова здебільшого працювала з чорним і білим кольорами, і темною, «немаркою», гамою. На останньому UFW дизайнерка несподівано постала як колорист, та ще й кольори взяла і поєднала які — чисті, відкриті: салатовий, фіолетовий, кораловий, жовтий, червоний, синій. На колекцію її надихнула творчість художників–авангардистів 10–х років двадцятого століття із об’єднання «Бубновий валет». В основі колекції Глазкової — шовкові міні–сукні актуального А–подібного силуету з маленькими рукавчиками і сукні–сорочки з коміром поло. Мінімалізм і простоту крою дизайнер компенсувала супрематичним і кубічним розміщенням кольорових прямокутників на тілі сукні, крім того й деякі пейзажі — як от «Червоний будинок» Малевича, чи натюрморти з леліток і бісеру, на кожен з яких пішло 60 годин ручної роботи. Взагалі колекція практично кутюрна — кожний квадратик на сукню пришивався руками, у Москві знайшли єдине підприємство, яке може друкувати методом шовкографії картини без втрати якості, плюс уже згадані лелітки... Дивовижної краси топи з відкритою спиною поєднуються то з вузькими брюками, побудованими на протиставленні блискучого шовку і матової обробки, то зі спортивними шортами. Глазкова невипадково вибрала «Бубновий валет» — художників, які заперечували академізм і традиції, її драматична, як завжди, інтелектуальна і мистецька колекція — теж виклик покірному слідуванню трендам, ході стрункими рядами в один бік і так далі.

Молодіжна лінія Дому — Nastya by sketches —іронізувала над фраками і дорослою чорно–білою правильністю, вивертала і перевдягала фрачну форму, вкорочувала її і доповнювала лосинами кислотних кольорів, шапочками для купання і міні–шортами. Цю лінію Natasha Glazkova збирається тиражувати, і замовлення від байєрів із Саратова і Санкт–Петербурга вже є.

Роксолана Богуцька любить львівську сецесію і романтично–одухотворених жінок, таких і показала у своїй новій колекції. Весну і літо 2008 року Роксолана не перевантажувала шкірою і хутром, а зосередилася на сукнях із вінтажною вишивкою чорним із Буковини і Тернопільщини, модних широких брюках а–ля Марлен Дитріх, широких спідницях із напиленого льону з чорним фатиновим покриттям. До відкритих вечірніх шовкових суконь Роксолана пропонує круглі бісерні комірці і широкі пояси, вишиті бісером, такі ж оздоби прикрашають плащі й пальта. Рукави–буфи і рукави у три чверті, куртки–трапеції, довжина міді, хутряні безрукавки на вечірню сукню — ось формула краси від Богуцької, плюс фірмові окуляри від дизайнера, які італійці нарешті встигли зробити до показу, вперше за три роки. Окремий блок — нові у творчості Богуцької летючі сукні, зроблені ніби із перехрещених шифонових жгутів приємних синьо–зелених кольорів. Не помітити нареченої в сукні від Богуцької взагалі нереально, на неї пішло 6 старих сорочок яскравої синьо–зелено–червоної вишивки і багато метрів білого фатину. Найважливіше те, що ця сукня — не просто плід дизайнерської фантазії, а реальний одяг для реальної нареченої, яка вже відгуляла весілля у червні цього року. За словами Роксолани, весілля було в Києві, і дрес–код для всіх 700 гостей був вишиванка.

Етно і мульти

Яскраво дебютувала на UFW одеситка Лариса Лобанова, яка представила колекцію для власного бутіка Гардеробchik. Перша частина колекції по–одеському смішна і по–літньому життєрадісна. Історія почалася з того, що чоловік привіз Ларисі з Австралії яскравий шовк з мультяшними тваринками — кумедними жабками, симпатичними «хрюшками», зворушливими їжачками, мишками, і дизайнер пошила з них милі мінімалістичні сукні з таким самим дитячим декором — застібки–малинки, сердечка тощо. Потім доповнила лінійку футболками з принтами цих же тварин у коронах, написами I am the Queen. А ввечері жінка–королева стає серйозною і сексуальною — одягає коктейльні і вечірні шифонові сукні, замість мишок — квіти, ще й підтримані бісерною вишивкою, замість метеликів–гудзиків — стрази. Отакі вони одеситки: від смішного до гламурного — один крок.

Красиву, як завжди етнічну колекцію, показала Олеся Теліженко. Цього разу її темою була «Скіфія Золота. Великий Степ», а отже, декор, який так полюбляє дизайнерка, мав скіфські мотиви. Цього разу це була ненав’язлива вишивка нитками золотого, срібного, бронзового кольорів на кишенях, комірі, на плечах, на грудях: це і прекрасні звірі — грифони, олені, дивні дерева, і головний символ волі — крила. Войовничість колекції надавали імітація лат на одязі та масивні металеві прикраси, пряжки, сумки–колчани, скіфські шапки. Сукні, блузи, туніки, плащі теж присутні в колекції, але головні предмети кількісно й ідеологічно — куртки і штани — мобільно, динамічно і зручно.

Олена Голець показала на UFW колекцію для Golets First Line, оформивши її відео з улюбленого фільму «Дев’яті ворота», зробивши принти із казкових ельфів і спеціально сфотографованих гротів і водоспадів, прикрасивши пальта, сумки і сукні усміхненими черепами, які числяться в трендах уже три сезони поспіль, додавши великі плісировані крила і пір’я. Коктейльні сукні–міді і довгі вечірні шифонові — доволі таки традиційні, а от «наречена» в сукні–пейзажі темно синіх кольорів вражає ексклюзивністю. Важливіше те, що Голець заявила про відкриття чоловічого магазину фраків і смокінгів власного виробництва. Подіумні вечірні костюми для чоловіків не вражали збоченим креативом — чиста класика, бо попит у Києві на такі речі величезний, а діджеям і в джинсах добре. Олена з гордістю заявила, що закрійником чоловічої лінії буде італійський майстер, який працював для Brioni.

Німецька дизайнерка Аннет Гьортц в Україну приїхала вперше і власноруч представила колекцію весна–літо 2008. У німкені тут комерційний інтерес — фірмовий магазин Anettе Gortz у Києві працює як годинник. Вона створює одяг для таких жінок, як сама — які працюють, багато подорожують, хочуть виглядати оригінально і стильно і при цьому не втрачати безглузду кількість часу на свій гардероб. Відтак тонкий «м’ятий» трикотаж, широкі і вузькі брюки різної довжини та об’ємів, обов’язкова біла сорочка, об’ємні плащі, ламаний силует, підтяжки — чи не єдиний аксесуар, стримані кольори, хороше поєднання фактур — ось і весь набір хитрощів від німецького дизайнера. Але дуже ефект­ний. Недарма вона має бутіки по всьому світу. Аннет Гьортц пропонує стиль, більше чи менше адаптований до трендів сезону, одяг, який має прикрашати жінка, а не навпаки.

Сміливо і свіжо

Дуже потужно на UFW виступили молоді дизайнери, у них і пошуки цікаві, і комерційна правильність присутня. Олена Буреніна, Ксенія Марченко і Володимир Пилипчук повчилися–побували в Лондоні, і їх тепер видає нетутешній look колекцій. Скажімо, Ксенія Марченко для X’U показала модні сукні–сорочки, сукні–майки, улюблені майки–алкоголічки і шорти–борцовки в стилістиці гранж, але, розібравши колекцію на речі, побачиш, що вона вся абсолютно носибельна. І мінімалістичні за кроєм білі прозорі блузи з нашитими яскравими квітами у вигляді індійського вінка, і двошарові–двоколірні шифонові сукні, і кофти з найтоншого трикотажу, і футболки з бантовими складками, і брюки з завищеною талією, і навіть гольфи зі сріблястих леліток. Тонко. Олена Буреніна цього разу показувалася в Fresh Fashion. Буреніна зіграла на контрастах — поєднала жіночність та універсальність, оригінальність крою і традиційні тканини, об’єми та архітектуру. Її прекрасні куртки і пальта з коротким рукавом, коктейльні сукні з плісированого шифону, мінімалістські сукні casual, шовкові комбінезони і міні–шорти на смішних довгих лямках — речі абсолютно носибельні і подані ультрамодно. В образах і деталях Олена зверталася до Японії — абриси японської шапочки, схожі на лук, на голові, сині брови, як у театрі Кабукі, пальто–кімоно і блузи–кімоно, широкі пояси, проте загальний look  був цілковито лондонським. Недарма Олена втікала із занять англійської в лондонські музеї. Буреніна показала всю лінійку весняно–літнього гардеробу — від купальників, повсякденного одягу до ділового, вечірнього і верхнього, іміджеві деталі — гольфи і пластикові нарукавники, плащі, сумки, спортивні лямки і паски. У наступному сезоні, впевнена, на Буреніну прийдуть подивитися тисячі очей, вона інтригуюче талановита.

У «Нових іменах» у ціль вистрелили Таня Анік’єва з чорно–білою колекцією у стилістиці Анн Домельмейстер — геометрія і тендітність, поєднання фактур і ефект випадковості, ненавмисності, і Катерина Оксанич — її колекція кольору тіла зі складними драпіруваннями–трапеціями відсилала до душевної чистоти і складнощів навколишнього світу. Світлана Бевза дуже точно йде за трендами — починаючи від кольорів (у наступному сезоні — це світла, пастельна, димчасто–сіро–блакитна гама), закінчуючи силуетами. Бевза любить вишуканий мінімалізм — тут і облягаючі сукні–сорочки із тонкого шовкового джерсі, і вузькі спідниці–олівці, і туніки з асиметричним рукавом, але хітом наступного літа від Бевзи буде маленька біла сукня.

...НЕ ВМІСТИЛОСЯ. ВИБАЧТЕ!

Що цікаве не помістилося в два тексти? Може, іграшковий ведмедик із хутра норки, показаний разом із норковими трусами в колекції DS FURS? Може, емігрант–шоу колекції Gres Denim із валізами 50–х років і картатими сумками човників 90–х, ну і з джинсами, такими як у всіх магазинах на Хрещатику? Може, стерильно біла колекція від Христини Гусіної? Може, самурайські шкіряні брюки і куртки з намальованими метеликами Ілони Куц? Точно за бортом залишився чоловічий день із прекрасною, професійною і дуже стильною колекцією українських королев трикотажу Наталі Соболєвої Людмили Веронської. Із тюнінгованими джинсами і металізованою портупеєю та прикинутими «агентськими» значками шкірянками Фелікса Родіонова? Зі спортивними шортами та бомберами з органзи та плетеними піджачками від Островерхової і Завадського. Втім мода — поняття широке, а газетна сторінка має конкретну площу. А взагалі пам’ятайте, шановні читачі, девіз колекції Лілії Літковської:«Зловживання модними тенденціями призводить до стереотипізації особистості».