Кілька «горішків» для СБУ

23.10.2007

Показушний вандалізм на Говерлі чітко засвідчив, як–то кажуть, хто є «ху...» в українській політиці.

Національні, державні символи — це святе. Їх плюндрування має викликати гнівну реакцію будь–якої партії, зареєстрованої на території України, що себе поважає і живе за юридичними та моральними законами саме нашої країни, а не якоїсь іншої. Це як у випадку, коли нарваний шмаркач матом посилає твою матір і дружину. Таке не можна пропустити повз вуха — потрібно реагувати.

І що ми маємо? «Наша Україна — Народна самооборона» видала з цього приводу окрему заяву, від імені БЮТ виступив Томенко, була різка відозва Балоги з секретаріату Президента. Навіть гицелі з «Братства» Корчинського оприлюднили заяву про те, що «у зв’язку з антиукраїнською акцією, вчиненою представниками т.зв. «ЄСМ» на горі Говерла», їхня партія «із прикрістю заявляє про припинення всіх стосунків із Міжнародним євразійським рухом та про початок пошуку учасників вищезгаданого заходу».

А інші? Дехто взагалі промовчав. А дехто — сказав. Але ляпнув таке, що краще було б мовчати, аніж говорити.

По–перше, Служба безпеки України у зв’язку з реакцією на «говерлянський скандал» мала б принаймні показати «жовту картку» і взятися щільніше контролювати ПСПУ Вітренко та КПУ Симоненка. Адже «спікери» обох цих лівих партій заявили майже в унісон: вандалізм «ЄСМ» — то така реакція якогось «народу» на політику націоналіста Ющенка. Виходить, державний прапор на найвищій вершині країни — це вияв екстремізму Президента, так?

Але сумнівів у антиукраїнській суті комуністів та прогресивних соціалістів немає вже давно. Тоді як у нас ще знаходяться люди, котрі вважають Партію регіонів цілком державницькою силою, хіба що з деякою регіонально–олігархічною специфікою.

Від імені ПР «євразійську Говерляну» коментували Ганна Герман та Вадим Колесниченко. Для першої будь–що прокоментувати — це як два пальці об асфальт. Щоправда, іноді пані Ганна забуває перед цим подумати. От і в цьому випадку: суть коментаря речниці Януковича звелася до того, що «вандалізм на Говерлі — провокація місцевого замовлення» (цитата в лапках — це назва відповідної новини на сайті Партії регіонів). Замість того, щоб висловити — хоча б у перших рядках — обурення з наруги над державними святинями, Герман, згадавши про непрофесіоналізм СБУ, наголошує на власній (партійній?) версії: мовляв, оскільки «євразійці» у своєму зверненні заявили про неприпустимість повернення до влади «оранжевой обезьяни Тимошенко», то замовників акції треба шукати в Україні.

«Вона (акція) вигідна тому, кому треба терміново підсилити антиросійські настрої [в Україні]», — рече Ганна Герман. І стверджує, що за погромом на Говерлі стирчать «вуха» саме Юлії Тимошенко, а не якихось там дугіних–заріфулліних. «Підтекстом провокації, цілком можливо, є спроба викликати співчуття до Тимошенко в середовищі українських патріотів, переконавши широку громадськість у тому, що Юлія Тимошенко є небажаною лише для тих, хто зневажає і ненавидить усе українське», — каже Герман. Хоча, за її логікою, такі акти були б доречні перед виборами, а не зараз, коли піднімати рейтинг лідерки БЮТ в очах електорату вже зовсім необов’язково.

А щодо «господіна» Колесниченка, чия відозва також прикрашає сайт Партії регіонів. То й цей кандидат у депутати жодним словом не посварив екстремалів із «Євразійського союзу молоді». «Ще невідомо, хто це зробив», — висловлює непевність Колесниченко. Але тут же стверджує, що згадана акція «безсумнівно» не вплине на відносини України й Росії, тобто не зіпсує їх.

Додамо від себе: а от ставлення до Партії регіонів — зіпсує ще більше.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>